на сегодня надо. До кожного речення потрібно накреслити схему, визначити вид підрядного речення і поставити питання. 1.Тепер прийшов той час, коли по щася йдуть. 2.Наш вітер дуже тривалий, зашумить дуб. 3.Де б не бував я, всюди зустрічав хороших людей. 4.Я не знаю іншого міста, де б старовина і сучасність так гармонійно поєднувались. 5.Куди кінь з копитом, туди й рак з клешнею. 7.Я знаю, куди всі йдете.

Для кожної дитини її мама — найкраща в світі. Моя мама дійсно краща з мам. Уся наша родина дружна і щаслива завдяки їй. Нас у неї троє. І всі хлопчики. Мама іноді жартуючи говорить: «Не троє хлопчисьок у родині, а четверо». Це вона має на увазі тата, коли він пустує з нами на рівних. У ці хвилини мама зітхає, що Бог не дав їй дочки. Але ми знаємо, що це несерйозно, що вона усіх нас дуже і дуже любить.

Головне в нашій мамі — це те, що вона завжди, як я тепер розумію, рахувалася з особливостями наших характерів, ніколи не намагалася зламати, підкорити, принизити. Карати за огріхи карала, але ніколи не принижувала нас, тому що бачила в кожному людину. Мама вчила нас стояти один за одного, допомагати завжди і в усьому, виручати у важких ситуаціях, пам'ятати, що у світі немає нічого дорожчого, ніж міцна родина, де один за всіх і всі за одного.