Чи можна бути людиною світу не будучи сином (донькою) своєї землі? (твір-роздум)​

тмь т ьтитть

Объяснение:

Компроміс – невід’ємна частина дружніх відносин. Безкомпромісна людина тяжко будує добрі стосунки. З такою особою важко вирішувати суперечки. Саме через свою непоступливість безкомпромісні люди не мають друзів.

Можу лише частково погодитися з тим,що безкомпромісним людям тяжко вдасться завоювати довіру та зацікавленість. Я так вважаю, бо польський поет Анджей Бурса не не йшов на компроміси, але здобув чимало фанатів лише за 3 роки літературної кар’єри.

Щодо другого аргументу, хочу згадати свою подругу Алісу. Вона ніколи не прагнула знайти спільну мову із своїми близькими. Саме через постійні сутички Аліса вирішила вчитися на психолога. Сьогодні вона – одна з високооплачуваних психологів України.

Отже,бачимо,що іноді треба бути й безкомпромісним.

Знову радує нас весняний день. Земля все парує, над полем мерехтить біло-фіолетове марево, а на небі жодної хмаринки. Малесенькі рослини пнуться від землі до сонця. З далекої блакитної височини розливаються пісні жайворонків.

Іду полем, а квітів безліч. Уже озимина зросла мало не по коліна. Ярі хліба, мов той зелений шовк, прослалися перед очима. А трави густі пахучі шелестять під ногами. Травень – незабутній місяць розквіту і щастя, моя шістнадцята весна.

Спинимося на узліссї і послухаємо пташиних пісень. Берег і луки, кущі й поодинокі деревця, тропічне гарбузиння і велетенські соняшники, рівні ширенги картопель, кучерява кукурудза, присадкувата капуста і просто клапті зелені забирають будь-яку душу в полон.

Надвечір'я. У просвіті між очеретами і кущами стеляться панорами горбів, що один по одному біжать до рідної домівки.

Мама

Хто найдорожча вам у світі людина?

Якщо хтось в мене це запитає, то я однозначно відповім - мама. Мама- людина, яка подарувала мені життя. Вона завжди зрозуміє мене , підтримає та буде на моїй стороні навіть, якщо не права. Хто як не мама приголубить мене? Вона завжди любитиме мене. Я завжди залишатимусь для неї маленькою донечкою, не дивлячись на мій вік. Я можу до кінця життя дякувати їй за те, що вона в мене є. Просто є! Це мій промічник сонця. Моя підтримка та опора. Вона мене надихає ставати кращою завжди й у всьому. Я буду для неї привід для того, щоб усміхнутися. Вона буде мною пишатися...

Мамо, знай, я тебе люблю! Я готова повторювати це тисячу разів! Я тебе люблю!