Визначити синтаксичний розбір. Дуже треба! Будь ласка до ть! яблука на голому гіллі світяться спокійно серед саду в самовитій надвечірній млі осіннього листопаду

Дуже часто, особливо від юристів, можна почути таку фразу: “Незнання законів не звільняє від відповідальності” (ч.2 ст.68 Конституції України). Однак, як не дивно, жоден нормативний акт не містить дану істину, включаючи Кримінальний Кодекс України, який, як відомо, є єдиним джерелом кримінального права. Логічно виникає питання: чому ж незнання законів не може звільнити від відповідальності?

З юридичної точки зору, відповісти на це питання досить складно. Дійсно, жоден закон не говорить про це. І немає ніякого документального підтвердження подібного вислову, що збиває багатьох з пантелику і змушує шукати різноманітні виправдання в свою сторону. Є закон - є відповідальність за вчинене порушення чи злочин. Інших варіантів і бути не може - скаже людині будь-який юрист, і буде абсолютно правий. Тому краще поглянути на поставлене питання з іншого ракурсу і постаратися відповісти на нього з моральної точки зору.

Для початку подумайте, як можливо перевірити саме незнання закону? Пристрої, яке б визначало знання людини, ще не придумали. Тому на питання “Чи знаєш чи ні?” в ситуації з законом можна з легкістю отримати відповідь “Ні” і не мати можливості йому суперечити. Зрозуміло, що будь-правопорушник зміг би відповісти таким чином і зняти з себе всю відповідальність. Пред'явити йому звинувачення можна було б тільки при повторному порушенні, оскільки тут негативну відповідь на питання про знання закону чи статті закону була б брехнею. Однак чи погодиться з такою політикою суспільство? Звичайно ж, ні. Саме тому і була винесена мораль про те, що людина не може бути звільнена від відповідальності за порушення навіть при незнанні законів.

Разом з тим, існує й інша проблема. Закони постійно змінюються, причому іноді досить кардинально і швидко. У зв'язку з чим навіть порядні громадяни можуть порушити закон, не підозрюючи про це. Тут вже проблема відображається трохи з іншого боку, і деякі громадяни можуть дійсно не погодитися з вищевикладеної істиною. Закони повинні доноситися до жителів у повному обсязі з тією метою, щоб спочатку держава виконувала свій обов'язок щодо оповіщення населення про нові норми. У цьому випадку обвинувачі можуть посилатися на конкретну публікацію закону, щоб пояснити причину того, чому обвинувачений не може бути звільнений від відповідальності будь-якого порядку.

Вулиця як така почала формуватися в 2-й половині ХІХ століття, отримавши назву Бериславської, оскільки в її кінці починалася дорога на місто Берислав.Сучасне найменування вулиця отримала за радяньських часів, а саме в 1957 році — з нагоди 40-ліття Жовтневого перевороту 1917).У 1950-60-х роках відбулося «друге народження» вулиці — після початку забудови житлових кварталів навпроти Парку імені Ленінського комсомолу. Тут буди зведені 5-типоверхівки. До цього ж на вулиці розташовувалися винятково індивідуальні споруди, городи та пустирі.З кінця 1960-х років вулиця 40 років Жовтня стала вулицею студентів, адже на ній у 1966 році були побудовані корпуси Політехнічного колледжу, заснованого в 1922 році.