Ть будь ласка скласти твір на тему "добро не зникає безслідно" за твором гер переможений. прошу вас, нужно​

ерше слово людини – мама. кожна дитина у світі хоча б раз на день говорить це слово. його розуміють у всіх країнах, і навіть звучить воно майже однаково у більшості мов. скільки творів та віршів, поем та романів присвячено любові до матері. саме слово мама ніби вміщує  щось таке ніжне і тепле. і одразу в уяві з’являється її тендітний та ніжний образ.

що може біти ріднішим за матусині руки? коли тобі сумно вони зігрівають тебе обіймами. що може бути ласкавішим за  матусині очі? вони осяюють світ навколо тебе. немає нічого щасливішого, ніж мить коли матуся посміхається. і навіть коли вона сердиться  - ближчої людини не існує.

матері нам життя. вони плекають нас з першої миті нашого існування. і ніхто не розуміє нас краще за маму. вона завжди поряд, завжди .  вона готує найкращі страви і дає наймудріші поради. вона пишається нашими досягненнями і хвилюється, коли нас немає вдома. вона любить нас понад усе і навіть більше.

мама вчить нас найголовнішим людським якостям – доброті, чесності, порядності та людяності. вона відкриває для нас життєвий шлях, є на заблукати на ньому. тому потрібно зробити все для того, щоб вона завжди могла нами пишатися і якнайменше журилась через наші невдачі.

для мене немає ближчої людини за мою матусю. вона мій друг, соратник та однодумець, мій промінь сонця, моя наснага. моя мама – найкраща в світі!

Прочитайте текст спочатку мовчки, потім уголос за особами. визначте його тему й головну думку. з'ясуйте стиль тексту, свою думку доведіть. добрий лісоруб прийшов -якось чоловік у ліс по дрова* вибрав березу, підняв сокиру. тут берізка заговори ла жалісно: - не рубай мене! мої дітки-паростки плакатимуть, якщо мене не стане! підійшов чоловік до дуба. почав дуб просити: - дай мені ще пожити на світі! жолуді мої ще не дозріли й не годяться на насіння. як же виростуть дубові ліси? замислився чоловік: «от диво! ліс живе, ліс думає. у кожного дерева свій розум, у нас із ним одна мова. кожне дерево знаходить мудрі й переконливі слова. духу не вистачає його скривдити! » тут із хащів вийшов дідок із довгою зеленою бородою. лагідно глянув на чоловіка й сказав: - і тобі, що не знищив моїх дітей! це принесе тобі щастя. віднині все, що потрібно, у тебе буде. дивися лише, щоб твої бажання не стали надмірними. попрощався лісовик і зник. жив той чоловік заможно і щасливо до кінця своїх днів* і діти його були щасливі, й онуки, бо ніколи не кривдили нічого живого. та якось правнукові доброго лісоруба запраглося, щоб сонце спустилося з неба й погріло йому спину. розгнівалося сонце на таку його дурість і спалило нахабу промінням. того нещасливого дня гаряче проміння так налякало дерева, що ті оніміли навіки. відтоді люди не чули від них жодного слова. - поясніть значення вислову втратити спільну мову, чи можна втратити спільну мову з природою? у чому це виявляється? - назвіть почуття, які викликали прохання дерев у лісоруба. яке почуття викликали забаганки лісорубового правнука в сонця? звіртеся зі словничком назв почуттів. - складіть і запишіть план тексту казки. усно перекажіть за ним казку. роздивіться ілюстрацію. пофантазуйте і розкажіть, що на ній зображено. доберіть кілька варіантів назв. план тексту казки 1. у ліс по дрова. 2. розмова з деревами. 3. мудрі слова є у всього живого. 4. люди щасливі, коли розуміють природу.  5. ганебний вчинок егоїста. 6. дерева оніміли.