Текст на тему "чи можна вважати себе справжнім українцем не знаючи рідної мови"

Справжным украінцем себе можна вважати лише якщо знаєш рідну мову якщто ти не знаєш її то ти вже не українець

вулиця мого дитинства

    у кожної людини є найдорожчі місця в житті. для мене — це ву­лиця, на якій я виросла. зараз живу далеко звідти, але завжди пам'я­таю про неї і повертаюся туди.

    це маленька затишна зелена вулиця носить назву «соборна». духмяні грона білих акацій, п'янкий аромат жовтих лип, пухнастий цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів — такою запам'яталася моя вулиця.

    наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці. у маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів.

    запам'ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. де-не-де збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах і густих кущах.

    нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. початок її веде від дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам'ятни­ком — гордим вітрильником. у кінці вулиця знов повертає до річки через відому алею слави.

  яка краса на соборній восени! дерева стоять у багряному, жовто­му листі, яке потихеньку спадає додолу. йдеш по ньому, наче по пре­красному м'якому килимі. з дніпра доноситься свіже повітря. від­чуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. такий мій рідний куточок у херсоні — вулиця соборна.

Вліту в селі йдуть жнива,і всі люди,від старого до малого на нивах.Женці за цілий день лише раз сіли ваддихнути і перекусити.Наталка із торби дістала учорашній черствий хліб,до хліба жовте,від сонця,сало.Підобідували швиденько і мовчки,бо ще багато було роботи.За роботою вони і не замітили,що вже вечоріє.Всі заморені, поволі їдуть додому.Наталку, до себе повечеряти за подруга.Вона знає,що Наталка залишилась сиротою і їй нікому приготувати їжу.Повечерявши,Наталка поклала свої шершаві,зморені руки на стіл,і сиділа в задумі.Вона згадувала свою маму...