Виписать 7 предложений с обособлением из "прометей" андрей малишко

правда чи дружба? відносне що краще скривдити чи засмутити друга і сказати йому гірку правду або збрехати заради дружби? особисто я не вважаю, що правда краща за дружбу, однак так само не берусь стверджувати протилежне. скрізь є плюси і мінуси, бо це життя, а вжитті немає нічого абсолютного.

якщо ви дізнаєтеся, що ваш друг тяжко хворий і жити йому лишилося лічені дні, невже ви в цьому випадку скажете йому: «ти скоро помреш, це сумно, але я кажу правду». звісно, що ні. а от брехати, рятуючи (в прямому чи переносному значенні цього слова) друга доводилося майже всім. і той, хто каже, що справжній друг не попросить збрехати заради нього кривить душею. бо в дружбі буває всяке. як кажуть – не зарікайся. добре, якщо в тебе є людина, яка піде заради тебе на все, принаймні, на багато чого. добре коли є така людина, задля якої ти готовий на щось.

але і брехня одна від іншої різниться. є брехня заради спасіння, є брехня заради брехні. є брехня, щоб нашкодити. і ці три види неправди не можна ставити в один ряд. деяким людям просто необхідно щось говорити, а чи брехня це буде, чи правда – їм однаково. і особисто я вважаю брехню в такому випадку найгіршою. оскільки вона безглузда, нісенітна і не має сенсу. а людина розумна (звісно, якщо вона тішить себе тим, що вона саме така) завжди має дбати про те, що вона говорить, що вона робить і що думає.

правда чи дружба… їжа чи дихання…   потрібно все, але всього потрібно в міру.

вибачай, якщо щось не так. але у творі роздумі можна і погоджуватися з думкою, і ні. принаймні не

Объяснение:

«Це схоже на грозу – спершу збираються хмари, а потім, як удар блискавки, приходить ідея», – так говорить про створення своїх робіт художник Олег Шупляк. Його майстерня і справді близько до неба – на горищі старого будинку в історичному центрі містечка Бережани Тернопільської області. Популярність художнику принесли картини з подвійним змістом, які він називає слов’янським словом «двовзори». Ці полотна особливі своїми прихованими образами: вдивляючись у традиційний пейзаж, раптом виявляєш, що хатини – це очі людини, а пагорби перетворюються на брови… І ось вже бачиш перед собою портрет або зовсім іншу картину. За фігурою дівчини з книжкою – голову Сальвадора Далі, за осінніми листками – пташку, а за солом’яними стріхами та маленьким пастушком – обличчя Тараса Шевченка.