Вправа 2. Перепишіть речення. Вставте пропущені букви, поясніть їх правопис.1. Вранці пусте було небо, хмари убогі пливли над собором, а вітер улігся, на сході краєчок неба холодно, кр…ваво ч…рвонів (О. Гончар 2. Гілкид…рев мокро бл…щали, зволожені по-в…сняному (О. Гончар). 3. Кр…лозорі рум’янить тучі у голубій дал…ч…ні (В. Сосюра). 4. Схололі в хмарахкрап…льки води п…рлинами котилися в сади (М. Бажан). 5. Підв…селкою у голубіні голуби л…тять (В. Лучук). 6. З пш…ничного поляДанило поглянув на той обш…р, який густіше проростав туманом та йзн…кав у тумані (М. Стельмах). 7. У небі віт…р куч…рявий колишетемную блакить, і на землі гойдає трави, і зат…хає, й знов шумить (М.Рильський).​

Знання відкривають людині вікно у світ, дають можливість займатися улюбленою справою, допомагають добитися бажаного. Прагнення до знання – одна з основних рис людини. Ще в давнину людина прагнула пізнавати навколишню природу. Спочатку це була практична необхідність – потрібно було добувати собі їжу, захищатися від диких тварин. І люди почали вивчати світ, в якому вони жили. Перші знання мали дуже велике значення для людства. Так, без календаря було неможливе землеробство, а винахід вогню змінив багато чого в житті первісних людей: вони навчилися готувати їжу, виплавляти метали, охороняти своє житло. В цей же час було закладено початок більшості сучасних наук. У першу чергу розвивалися природничі науки, які мали практичне значення для життя людини – географія, фізика, біологія. Крім того, людям завжди було цікаво

краще маленька справа, ніж велике ледарство (твір-роздум)

як на мене, то це прислів'я дуже справедливе. спробую довести. цього року я став учнем середньої школи. а раніше навчався у початковій школі. так от, у 5 класі мені стало важко навчатися. стільки нових предметів, стільки іх завдань! і я вирішив, що все одно не зможу виконати все, тому краще взагалі нічого не робити! мої батьки цілий день на роботі. я приходив зі школи (вона поруч із нашим домом), їв, грав на комп'ютері. а коли батьки цікавились моїм навчанням, казав, що все добре, що є завдання я вже зробив. вечір минав мирно і спокійно. мені навіть дозволяли гуляти із сашком — моїм другом і сусідом.

спочатку моє велике ледарство, як-то кажуть, сходило з рук. але так не могло довго тривати. після батьківських зборів мама прийшла засмучена і мало не плакала. мені стало жаль її і я вирішив узятися за розум. проте виявилось, що я багато пропустив і багато чого не розумію. "так, — сказала мама. — краще маленька справа, ніж велике ледарство." і мені першого разу виконати все є завдання. як же я здивувався, коли наступного дня отримав хороші оцінки. виявилось, що я здібний.

отже, навіть найменша справа краща за велике ледарство. тепер я намагаюсь не ухилятися від уроків. а то як би не довелось продовжити контракт із 5 класом ще на рік!