яблуня
я [й’] - согласный, звонкий (непарный), мягкий (непарный)
[а] - гласный
б [б] - согласный, звонкий (парный), твёрдый (парный)
л [л] - согласный, звонкий (непарный), твёрдый (парный), сонорный
у [у] - гласный
н [н’] - согласный, звонкий (непарный), мягкий (парный), сонорный
я [а] - гласный
Букв: 6
Звуков: 7
джміль
д [д] - согласный, звонкий (парный), твёрдый (парный)
ж [ж] - согласный, звонкий (парный), твёрдый (непарный)
м [м] - согласный, звонкий (непарный), твёрдый (парный), сонорный
л [л’] - согласный, звонкий (непарный), мягкий (парный), сонорный
ь
Букв: 5
Звуков: 4
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Спрощення приголосних у вимові й на письмі відбувається в усіх словах рядка * чес...но, зап'яс...ний, піз...но, ус...ний балас...ний. наміс...ник, капос...ний, учас...ник сер...цевий, щас...ливий, якіс...ний. улес...ливий тиж...невий, гедоніс...ський, ціліс...ний, почес...ний хвас...ливий, рідкіс...ний, масн...ий, невіс...ці Спрощення приголосних у вимові й на письмі відбувається в усіх словах рядка * компос...ний, буревіс...ник, виїз...ний, випус..ний невіс...чин, хвас...ливий, щас...ливий, хворос...няк бряз...нути, пес...ливий, плюс...нути. реміс...ник тріс...нути, зловіс...но, бриз...нути, заздріс...ний кількіс...ний. кіс...лявий, шіс...надцять, швидкіс...ний Спрощення приголосних у вимові й на письмі відбувається в усіх словах рядка * студен...ство, виїз...ний, тиж...невий зліс...ний, щас...ливий, хвас...ливий доблес..ний, провіс...ник, ціліс...ний гіган...ський, радіс...ний, облас...ний учас...ник, корис...ний, невіс...чин Спрощення приголосних у вимові й на письмі відбувається в усіх словах рядка * заїз...ний. шіс...надцять, хвас...ливий. со...це безчес...ний, блис...нути, якіс...ний, щотиж...ня студен...чин. наміс...ник, перс...ні, сер...це очис...ний, шіс...надцять, випус...ний, ус...но влас...ний, безвиїз...ний, зліс...ний, кіс...лявий Спрощення груп приголосних лише у вимові відбувається у виділеному слові рядка * зловіс...ний звук талановитий реміс...ник особистіс...ний підхід радіс...ний сміх невіс...чина спідниця Спрощення груп приголосних лише у вимові відбувається у виділеному слові рядка * туристичне аген...ство почес...ний гість безсовіс...ний чоловік очис...на споруда рідкіс...ний екземпляр Спрощення груп приголосних лише у вимові відбувається у виділеному слові рядка * кіс...лява риба перехрес...ні стежки захис...на реакція студен...ське життя тріс...нути із заздрощів Спрощення груп приголосних на письмі не відбувається у виділеному слові рядка * пес...ливий голос популярний тиж...невик голосно пис...нути сер...цевий напад плюс...нути водою Помилки в написанні груп приголосних допущено в рядку * хваснути, тижневий, проїздний, шістнадцять ад'ютант. контрастний, капосний, масний сонце, свиснути. серцевий, баластний улесливий, просланий. виїзний, первісний курсантський. заздрісний, первісний. щасливий "Третє зайве" слово є в рядку * асистен...ський, президен...ський, велетен...ський буревіс...ник, ненавис...ний, проїз...ний хвас...ливий, пес...ливий, зап'яс...ний шіс...надцять, хворос...няк. кіс...лявий невіс...ці, бандурис...ці, артис...ці Не відбувається спрощення груп приголосних на письмі на місці пропуску в реченні * Рання пташка росу п'є, піз...ня - сльози ллє. Хвас...ливого зразу видно. Щас...ливому і в сні щас...тя сниться. Сер...цю не накажеш. І на со...нці є плями. Помилку в написанні груп приголдосних допущено в реченні * Мати увечері своїм пестливим голосом шепче дитині про любов до всього живого. Радісна праця - ознака творчості. Подався геть собі туман, і знов застлали квіти лан. Ллє небо жовтня запізнілі сльози. Притихлі явори стоять безшелесно
Собака – один із найвірніших помічників людини. Його значення колосальне: охороняти майно, захищати хазяїна, допомагати в перевезеннях, нести військову службу тощо. Також це експериментальний вид тварин. На собаках випробовують різні медичні засоби. А також вони стали першими тваринами «космонавтами». Породи собак поділяються на мисливські, службові й декоративні. Свійські собаки відносно швидко дичавіють. При схрещуванні з вовками дають плідне потомство. Відповідно до породи собаки мають різну будову й забарвлення – від білосніжного та рудого до насиченого чорного з різноманітними відтінками. Середньостатистичний собака переважно 30-40 см у висоту і до 50 см у довжину. Зручна тілобудова дозволяє тварині розвивати хорошу швидкість, бути спритним, здатним до праці, захисту й оборони. Ця унікальна універсальність дала другу назву собаці – «друг людини». В результаті селекції, генетики зуміли вивести безліч нових порід. Від цього залежить будова, розмір, форма вух і хвоста тощо. Всі породи собак мають чотири лапи з опорними пальцями й кігтями. Два набори зубів розташовані таким чином, щоб було зручно споживати їжу, зокрема сире м’ясо та кістки. Також у собак надзвичайно тонко розвинений такі органи чуття, як нюх і слух. Це робить їх конкурентними серед інших тварин.