Утворіть від поданих дієслів усі форми майбутнього часу. Иде, пише, несе, малює, радіє, чеше, цвіте, обіцяє, жне, дрімає, працює, читає.​

З країв даху опустили свої вуса-щупальця потворні дельфіни; їх хвости, здійняті вгору, чітко видно на тлі неба. Спинс дельфінів осідлали оголені жіночі фігури з тризубами в руках, а вздовж карнизів розсілися велетенські жаби. З колон бадьоро виповзають ящірки, морди носорогів дивляться з капітелей, а зі стін під вікнами висунулися голови слонів. Ні, це не нічний кошмар, і не опис картин сюрреалістів. Це – легендарний «Будинок з химерами». Єдиний у своєму роді, незвичайний, дивний, фантастичний і оповитий легендами.Чого тільки вам не розкажуть кияни про цей шедевр архітектури! І те, що Владислав Городецький побудував його на згадку про потонулу дочку (нібито тому й русалки з дельфінами оселилися на даху будинку), і те, що архітектор уклав парі, що зможе побудувати будинок на ділянці, непридатній для забудови через надто крутий схил. Існує й більш прагматична версія: нібито будинок – це грандіозна реклама нового на той час матеріалу – цементу. Адже вся обробка будинку виконана саме з нього. А власник одного з перших у Києві цементних заводів навіть безкоштовно постачав цемент на будівництво.Після революції будинок націоналізували. Там у різний час розташовувалися і штаб військово-трудової дружини, і Ветеринарне управління, і комунальні квартири, і поліклініка. А після реконструкції – з 2004 р. – унікальна будівля стала Малою резиденцією прийомів Президента України. Неможливо пройти повз, не затримавши погляд на дивовижно прекрасному будинку – творінню неабиякої фантазії любителя сафарі, парі та міфології. І, хто знає, можливо, коли на Київ спускається ніч, загадкові химери розправляють свої затерплі крила і злітають у небо, кружляючи понад містом і лякаючи випадкових перехожих. А з першими променями вранішнього сонця знову встромлюють свої пазуристі лапи в бетонні стіни фантастичного будинку.

Красива людина в праці

Закінчивши школу, перед нами стоїть вибір - яку професію обрати на майбутнє. Це може бути щось зв'язане з наукою: стати вченим чи дослідником, зв'язане з людьми: стати лікарем чи вчителем, зв'язане з прикладною працею: стати агрономом чи слюсаром. Що б ми не обрали треба пам'ятати, що лише працюючи та відкрившись, людина розвивається, бачить своє призначення та робить цей світ кращим. Навчаючись в школі та гаючи за іншими людьми, ми бачимо своє майбутнє, хочемо когось наслідувати та бути схожими на ту чи іншу людину. Саме зрозумівши вислів "красива людина в праці" люди можуть досягнути успіху, бо рух, розвиток, праця - це і є життя, без цих складових воно не може бути повним.