Речення зі словосполученням забуті образи

Нехай забуті образи більше ніколи не згадуються, не не керують нами.

Объяснение:

Давно забуті образи деяких видавничих людей, та ніколи не згадаємо ми їх.

Зима. Все поснуло. Лише горобина не спить. Вона чекає на своїх маленьких крилатих гостей: синичок,снігурів та інших.В холодну зиму ці "друзі" виручають один одного. Горобина,своїми ягодами підгодовує птахів.бо метіль та зима проти малих створінь. Тим часом ,птахи, розважають щедру рослину.

 І ось гості прилетіли.

-Добрий день,вам,пташечки!-каже горобина.

-Добрий,добрий,пані Горобинонька!-відповідають пташки.

Всі їдять і хрумкають,так вдячно,що одразу розумієш,будь-що в зимку замерзене,але не серце.Горобина хороша рослина

Ось і закінчилася золота осінь, на зміну якій прийшла зима. Наш вчитель з праці запропонував кожному учневі зробити шпаківню і повісити її у своєму дворі. Повернуться птахи з вирію, а їх вже буде чекати затишна шпаківня. Всю зиму ми готувалися зустрічати птахів: виготовляли шпаківні різної форми і розмірів, використовуючи різні матеріали. Я вирішив зробити дерев'яну шпаківню. Для її виготовлення я взяв дошки, цвяхи, столярний клей, лінійку з олівцем, ножівку, молоток і фарбу. І робота закипіла! Два місяці я працював над своїм шедевром на уроках праці. Моя шпаківня вийшла невелика, але затишна і яскрава. В кінці зими ми з татом повісили її на старої акації. Тепер, коли я йду в школу, я бачу як в кожному дворі красуються шпаківні, зроблені учнями нашого класу. Вчитель праці запропонував нам подбати про тих птахів, які залишаються зимувати з нами. Тепер ми почали робити годівниці, щоб порадувати наших крилатих друзів пшоном, насінням і хлібними крихтами.