Простим є речення:    А. Було, мабуть, гарно: вночі випав сніг.    Б. Світло хлюпнуло по верхівках дерев, замиготіло, застрибало по кущах.    В. Ліс іще дрімає, а з синім небом уже щось діється.    Г. Не доля вирішує – людина творить свою долю. Неправильно побудовано словосполучення:    А. Відчинити двері.    Б. Не підводячи підсумки.    В. Наполягати на своєму.    Г. Залежно від віку. Складений іменний присудок є в реченні:       А. Матері забуть не в силі.       Б. Увечері люди почали сходитись.       В. Я – долонька рідної ріллі.       Г . Ми протирали штани на шкільній парті. Складений дієслівний присудок є в реченні:         А. Високо в небі роїлися золоті зорі.         Б. Аж ось стали хмарки збиратися.         В. Скільки літ пролетіло, промчало.         Г. У долину поміж садків лебедями пливли хати й не наважувались у          річку вступити. Тире пропущено між підметом і присудком у реченні:          А. Усяка праця почесна.          Б. За погані речі треба бити в плечі.          В. Земля не полігон, земля це нива, щоб сіяти.          Г. Порожній млин і без вітру меле. 6. Позначте речення, в якому допущено недолік при узгодженні присудка з підметом:         А. Десяток олівців лежали в шафі.         Б. Більшість учнів відвідує спортивну школу.         В. З того часу минуло три роки.         Г. Директор Антоніна Іванівна підписала наказ.  7.Позначте речення, яке є поширеним: А. Богдан із Тарасом пасуть задніх. Б. Деякі випускники стали журналістами. В. Фільм виявився цікавим. Г. Налетів сильний вітер. 8.У якому реченні пропущено розділові знаки: А. Без роботи день роком стає. Б. Хіба є хто на світі крилатіший за людину? В. Рання пташка росу оббиває. Г. Море рибальське поле. 9.Зробіть синтаксичний розбір  речення, вкажіть частини мови.          Із поданого речення випишіть усі словосполучення:        Обабіч дороги в золотих полумисках соняшників бенкетували бджоли. 10. Прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення. Випишіть прості речення , підкресліть граматичну основу:    Побратимство в запорожців перебувало у великій шані. Народні оповідання зберегли нам багато випадків про те, коли козак, одшукавши свого побратима в неволі й не маючи коштів, щоб його викупити, віддавався сам на каторгу з тим, щоб турок випустив його побратима на волю... На знак побратимства запорожці мінялися хрестами з тіла, а далі в них усе було спільне. У походах побратими не з’їдять один без одного шматка хліба. У боях же вони билися поруч і рятували один одного від смерті. (За А. Кащенком