Пунктуаційну помилку допущено в реченнісидить на поріжку і обриває пелюстки на ромашці, шепочучи: «€ — нема, є — нема, є...»«Це — кінець!» — нестерпною іскрою пронеслося у свідомості.Тоді вдова Бобренчиха озвалась: «Та вуха ж в'януть на таку лжу! Вона сама Грицькові нав'язалась».«Нащо ви одв'язали нашого коня та заперли в свій хлів? — крикнула Мотря: Не святі ж прийшли з неба таодв'язали його!​

Объяснение:

Прекрсиві, неповторні раннього літа поля в лісостепу! Їх золотять потоки яскравого проміння, а гаряче повітря переливається хвилями.

Наливаються соками колоски жита й пшениці. Розцвітають на схилах і підгір"ях соняшники. Створюється враження ніби впали з неба на землю тисячі сонниць.

Милують око ставки й озера, що виблискують срібною гладдю в долинах, стоять біля води задумливі гії. Загоряється червоним намистом калина, і в"ється на вільшині перламутровими китицями хміль.

Донецький степ чарівний і величний. Нині до первозданної краси південного степу прилучились золоті моря врожаю.