Заголовок. Марта, щулячись від снігу, що пригоршнями сипався в облич-чя, зайшла в під'їзд. Швидко збігши сходами, відчинила дверіквартири. Дівчина в темряві зняла чобітки й пальто, кинула навішалку шарф і шапку й увійшла в кімнату. У Мартиному помеш-канні тепло й затишно. Вітер дув із півночі, а її кімната була обер-нута на південь, тож жорстокий сніговій, розбиваючись об чоло бу-динку на вулиці, осідав на вікно лагідним порохом.Приємна тиша стояла в помешканні. Дівчина увімкнула лампу, від якої навколо розіллялося яскраве світло. У кімнаті всі речіспокійно трималися своїх місць. У далекому кутку темніла старашафа. Біля неї примостилася невисока етажерка на різьбленихніжках. На поличках стояли книжки, що їх так любила читати ве-чорами дівчина. Марта стояла біля застеленого синім покриваломліжка. Невеличкий килимок з двома оленями на лісовій галявиніприкривав частину білої стіни. Ближче до вікна присунувся стіл, накритий білою скатертиною у великі сині квіти.Марта ще раз озирнулася по кімнаті, що видалася їй зараз до-сить пристойною. Тільки от світло занадто різке! І дівчина накину-ла на лампу зелений серпанок, який восени пов'язувала на шию.«Тепер у мене зовсім гарно», задоволено подумала вона (ЗаВ. Підмогильнимпридумати план ​