Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Напишіть переказ з української мови "Білгород-Дністровська фортеця" Полонивши дивовижної краси українку, турецький паша ладен був узяти її за дружину. Для цього треба було навернути бранку у магометанську віру. Та горда дівчина не погоджувалася. Щоб зламати волю красуні, паша наказав кинути її до темниці. Багато днів та ночей знемагала вона там. Одного дня впали з рук і ніг полоненої кайдани, самі собою відчинилися двері в’язниці. Легкою ходою вийшла дівчина за стіни фортеці. Турки остовпіли, потім кинулися навздогін. Наздогнали дівчину на березі лиману. Підняли вже ятагани, щоб розправитися з утікачкою, та дівчина... розтанула в тумані. На тому місці, де вона стояла, забило джерело чистої живої води. А переслідувачі перетворилися на кам’яних ідолів. Цю легенду можна почути під час відвідин Білгород-Дністровської фортеці. Її вежі й мури височать над голубими просторами Дністровського лиману. Вам покажуть і башту-темницю, з якої, за легендою, вирвалася волелюбна дівчина, Овідієву башту (тут нібито був римський поет Покажуть і башту-сховище, у підземеллі якої нещодавно було знайдено запаси проса, що зберігалися, за визначенням науковців, 250-300 років. Просо посіяли — і половина насіння дала сходи... Так легенди переплітаються з бувальщиною. Велич і неприступність фортеці вражають і сьогодні. Майже два кілометри завдовжки має міцна зовнішня стіна. Висота її — до семи, а товщина — до п’яти метрів. Над стіною височать двадцять шість башт, двадцять з яких — бойові. Фортеця оперезана ровом, глибина якого сягає двадцяти, а ширина — десяти метрів. Через спеціальні заслінки рів у разі наближення ворога можна було швидко заповнити водою з лиману. Білгород-Дністровська фортеця — унікальна історико-архітектурна пам’ятка Середньовіччя. Очевидно, вона є витвором слов’янських майстрів, про що свідчить напис на одній з башт.
— Привіт. Як справи?
— Добре, я тебе хотіла спитати дещо , можна?
— Звичайно, що?
— Та ось всіх подруг перепитала потрібна нам шкільна форма. Вони незнають, а ти як думаєш?
— Звичайно, потрібна!
— А ти звідки знаєш? Мені просто цікаво, чому ти така впевнена?
— Ти що незнаєш мене? Що скажу, то правда!
— Ой, я забула запитати Настю. Вона точно скаже правду.
— Що з тобою кажу потрібно.
— Настя сказала, що ні. Я згадала вчителька сказала, що не потрібно...
— Всерівно, потрібно. Побачиш, я завтра прийду в формі , тим паче не одна, а весь клас крім тебе і Насті.
— Добре. Хай буде і так я прийду без форми. Бувай!
— Бувай!