1. Однорідними членами ускладнено речення А Свій дім не чужий, із нього не виженуть. Б У вікна вже зазирала ранкова зоря, а в хаті стояв холодний морок. В Над повінню кружляли лелеки, виструнчивши стрілами довгі червоні ноги, і бемкали дзвони. Г Хата дихнула на мене теплом і димом. Д Ми люди не горді: нема хліба – давайте пироги. 2. Однорідними членами ускладнено речення А Вона всміхалась, вимовляючи ці слова, але та посмішка завжди неприємно вражала мене. Б Веселий вересень у лісі повісив ліхтарі, і сонце на злотистім списі гойдається вгорі. В Людська праця – не дурниця, розкидати не годиться. Г Він залишився ні в тих ні в сих. Д Почуття непевності, тривоги, очікування чогось страшного знову охопило мене. 3. Тільки один ряд однорідних членів має речення А Дівчина ходить із маленьким дзвоником вулицями попри кам’яні будинки та будить людей до ранкової співанки. Б Увечері та вночі каміння тихенько відлунює голосами предків, а вдень нагрівається під сонцем і обіймає ніжним теплом. В Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. Г Микула поволі рушив уперед, зняв із плечей торбинку й щит, одчепив од пояса меч, поклав зброю перед очагом та низько вклонився вогню й чурам. Д Не раз телята й вівці, спокійно пощипуючи травицю в чагарнику, були свідками козацьких нападів або уманської різні, виконаної підпасичами під проводом Остаповим. 4. Один ряд однорідних речень мають усі речення, ОКРІМ А Легкий туман вставав над Дунаєм, окутував утікачів. Б Око знов ваблять блукаючі вогні й рухливі тіні. Г Весела і добродушна вдача Іванова не раз ставала їм у пригоді при довгій і важкій блуканині по чужих краях. Д Сумна скарга покотилася по річці і вразила втікачів. 5. Один ряд однорідних речень мають усі речення, ОКРІМ А Котигорошок одним із перших скочив у човен і завзято намагався втягти за собою якийсь Соломіїн клунок. Б Дід-провідник зупинився, наказав усім залазити в комиші, скласти свої клунки й бути напоготові. В Біле павутиння фестонами висіло вгорі, гойдалось од найменшого руху повітря і кидало дивовижні тіні при жовтому світлі одинокої ліхтарні. Г На березі валялись галузки, уламки дощок і навіть цілі верби з корінням, викинуті на берег повінню. Д Здавалося, розбурхане море вогню кипіло, ревло, бризкало вогняною піною і йшло сердитими хвилями на безборонні плавні. 6. Тільки один ряд однорідних членів має речення А Сніг і земля стужавіли, захрумкали під ногами. Б Туман у пасма злипається й сідає мені сивою росичкою на плечі, на вії, на брови. В З грубки пахло жиром, пригорілою картопляною скоринкою та гарячим відпаром дерези. Г Ти бичуєш святу тишу землі скреготом фабрик, громом коліс, брудниш повітря пилом та димом, ревеш від болю, з радості, зі злості. Д Розплющую очі і раптом бачу у вікнах глибоке небо і віти берези.