Визначте, які з речень є неповними. Схарактеризуйте їх за видами (контекстуальні, ситуативні, еліптичні, обірвані ... ІІ. 1. Ліворуч – сад, посередині сцени – велике дерево, під яким круглий стіл і лави. Велосипеди чоловічий і жіночий, сперті на дерева. 2. Ви заробляєте своєю журнальною й газетярською працею... Ну, скажемо, двісті рублів на місяць. 3. Автомобіль, негайно! 4. Я благаю тебе дочку свою, дай їй грошей, хай вона їде кудись з дитиною. Десять тисяч (З тв. В. Винниченка). 5. Телевізор двоїв зображенням. Відвезла в ремонт. 6. Кождому – горнятко, калачик і свічечку, іще грушку або яблучко, як буде урожай. 7. Він довго поправляє разок намиста на її шиї, потім обнімає і так стоїть (З тв. М. Матіос). 8. Їй за плечима – поле, а перед нею село, долина, ліс (Б. Харчук). 9. На сірий камінь – сірий дощ… (Д. Павличко). 10. – Палець… я його це саме… ну… (Л. Дереш). 11. Вмостилися, рушили: Вас куди? (М. Меднікова). 12. «То ви з Києва?» – поцікавилася дружина, виносячи з кухні великий казан з тушеною картоплею (О. Шевченко). 13. Марійка поглянула на свого сина. Зблідлого (В. Дрозд). 14. Ось досіємо – й тоді на вечірню (О. Гончар).​

Інтелігентність не стільки в ерудованості людини, у тому, чи багато книг прочитала, скільки в її вчинках, мові, у розумінні іншої людини, умінні ввійти в її становище, у почутті відповідальності за все, що оточує нас. Такою може бути людина, яка не має освіти, та, що не відвідує художніх салонів і виставок.

Інтелігентність виявляється не тільки у великому, але й у малому. Уміння сперечатися, вести дискусію... Справжній інтелігент з повагою ставиться до свого опонента, ким би він не був, хоча б ідейним супротивником. Раз вступив у дискусію — виявляй такт і повагу. А коли аргументом у суперечці стають образливі слова або виплеснута в обличчя опонента склянка води — яка вже тут інтелігентність... Справжній інтелігент ніколи не буде грубий і байдужий, заздрісний і зловтішний. Йому це генетично чуже.

Інтелігентна людина — це не обов'язково той, хто знає всю класичну літературу, хто відвідав Ермітаж і Лувр, хто уміє відрізнити картини великих голландців від картин великих італійців. Це не обов'язково. А обов'язкова сприйнятливість до культурних цінностей, інтерес до них.

Інтелігентність — не набір знань і гарних манер, хоча вони дуже потрібні інтелігентній людині. От тільки коли це все освітлено багатством душі, небайдужістю до навколишнього світу, здатністю всотувати в себе нові знання і сприймати культурні цінності, тоді це називають інтелігентністю, що є моральним поняттям.

Объяснение: Хорошо?