1. Мовлення як предмет стилістики і культури мовлення. 2. Стилістика та її підрозділи: стилістика мови (практична) і стилістика мовлення (функціональна), їх відмінність.3. Два рівні володіння українською літературною мовою: мовлення правильне (норми літературної мови) і комунікативно доцільне (змістовність, логічність, багатство, точність, виразність, доречність4. Синоніміка і варіативність як базові поняття стилістики і культури мовлення (Види синонімів: фонетичні, лексичні, фразеологічні, морфологічні, синтаксичні).5. Стилі мовлення. Стилістична норма і стилістична помилка.6. Стилістичні засоби фонетики. Загальна характеристика звукового складу української мови.7. Стилістична роль звуковідтворення в художніх текстах (звукові анафора, епіфора, рима, звуконаслідування, звуковідтворення).8. Милозвучність української мови – характерна ознака всіх її стилів.9. Орфоепічні норми – правильна вимова голосних і приголосних звуків, звукосполучень і наголосу в словах. Орфоепічні помилки (фонетичні, акцентуаційні, інтонаційні).10.Вимова голосних звуків та позначення їх на письмі.11. Вимова приголосних звуків, позначення їх на письмі.11. Правопис м’якого знака.12. Правопис апострофа.13. Правопис слів з ненаголошеними голосними.14. Правопис слів із подвоєнням та подовженням приголосних.15. Спрощення у групах приголосних.16. Правопис слів іншомовного походження. ​