Обставина причини є в реченні А.З кохання плакав я, ридав. Б.Вкраїну з краю в край проходили боями. В.Ключі від щастя у ваших же руках. Г І синявою молодою сповняється ущерть душа. Д Аж ось ринуло від сходу ясне проміння. 2. Речення з простим присудком у рядку А Небо було чисте. Б Буду я навчатись мови золотої. В Я не можу не виконати це завдання. Г Тут було тихо й безлюдно. Д Сніг зробився білим. 3.Неузгоджене означення, виражене інфінітивом, є в реченні А Чи доводилося вам бути на морі? Б Черниш наказав розвантажити коней. В Порива мене палке бажання послухати гірської гущі гомін. Г Він співак і не хотів жертвувати своїм голосом. Д Далеко-далеко від скелі почали пінитися хвилі. 4. Прямий додаток є в реченні А І все то те, вся країна, повита красою, зеленіє, вмивається дрібною росою. Б Над річкою село з білими хатками та вишневими садками. В Пишні левади пропахли медовим ароматом. Г Де нема святої волі, не буде там добра ніколи. Д І раптом вітер стрибнув угору, підняв дикий і шалений рев. 5. Обставина місця є в реченні А З голоду та холоду і півень не співає. Б Благословенна кожна мить життя на цих всесвітніх косовицях смерті. В Вдень піднялася піщуга й засипала грядки. Г Написати добру пісню – щастя для поета і музиканта. Д Вдалині, край села, висить синя мла. 6. Складений іменний присудок відсутній у реченні А Сперечатись з Гомером – справа марна. Б А діти – мов букети піднебесні. В Ти, бачу, гайдамакам був би рад. Г Отари сірих хмар лежать безрушно й сонно. 7. Простий підмет ужито в реченні А Я і ти – два світи у безмежному Божомі небі. Б Ми з братом щиро любилися зроду, змалку. В Залізняк і Гонта відмовилися відповідати на запитання. Г В нічну розвідку пішло четверо. Д Двоє хлопців і двоє дівчат ішли Петровською алеєю. 8. Підмет виражено неозначеною формою дієслова А Ще тумани сиві не зійшли з полів. Б Не знає, на якому дереві хліб росте. В Пан залишиться паном, щоб він не базікав. Г Одне з найпочесніших місць у культурному набутку українського народу належить писанкарству, у якому розкрилися висока духовність і небуденний талант нашого народу. Д Вчитися – ніколи не пізно. 9 Простий дієслівний присудок ужито в реченні А Суха морська трава може шелестіти під ногами. Б Село стоїть у всій своїй одвічній красі, душевній просвітленості. В Нам треба триматись разом. Г На Великдень перший раз зозуля може закувати. Д Вірний приятель – то найбільший скарб. 10 Складений іменний присудок ужито в реченні А Історія писанки як символу сонця, безсмертя, весняного відродження сягає в далеке минуле й пов’язана з ритуалом весняного відновлення природи. Б Власноруч розмальовані писанки – найліпше великоднє вітання. В Християни, які перейняли звичай писати писанки, побачили в ньому знак віри у вічне життя. Г Яка це добра і світла година, коли село йде на Великдень до церкви. Д Як гарно бджолам тут на просторах, у білому квітучому царстві! 11. Однорідними присудками ускладнено речення А Буду я навчатись мови золотої. Б Юначе, знай, бережи, збагачуй велике духовне надбання свого народу – рідну українську мову. В Українська мова живе в прекрасних піснях твого народу. Г Хто збагнув відтінки й пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної матері, як добрим ім’ям родини, той любить Вітчизну. Д Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, – це людина без роду й племені.