1. Укажіть рядок, у якому всі прикметники лише якісні успішне навчання, різдвяні канікули, гарні оцінкиБ приємна новина, новий день, сумне святоВ цікава історія, корисна інформація, мамина порадащира посмішка, золота прикраса, яскравий колір2. Укажіть рядок, у якому прикметники складеної форми найвищого ступеняА найбільш скромний, найменш повороткий, якнайвродливіший Б найбільш компетентний, найменш ситий, більш відвертийВ найменш щирий, щонайдобріший, найбільш доброзичливийГякнайчіткіший, найменш сильний, найменш ситий3. Укажіть рядок, у якому всі прикметники якісні короткої формиА темная нічка, сизокрил голуб, медовії ріки Б повен сад, ясен день, молод козакВ прекрасний юнак, благословен навіки, красен козак Г зелен парк, святая вода, пишний сад4. Укажіть рядок, у якому всі прикметники пишуться із суфіксом -ев(-ев) А марш..вий, фланел..вий, замш..вий, бяз.. вийБ марл..вий, сторож. вий, песц.вий, тюл..вийВ алич., вий, дощ..вий, гел..вий, щавл..вий Г груш.вий, смуш.. вий, жолуд..вий, настро. вий5. Укажіть рядок, у якому від усіх іменників прикметники утворюються задо суфікса -инА Валентина, Марина, Соломія, Марічка Б Лілія, Леся, Наталя, Людмила В Ганна, Лариса, Мирослава, Алла Г Тетяна, Світлана, Орися, Азалія6. Укажіть рядок, у якому від усіх іменників прикметники утворюються задо суфікса —цькБ Сосниця, Овруч, ЯблуницяА Одеса, Вінниця, Хортиця в Словаччина, Галичина, Запоріжжя г Острог, Івано-Франківськ, Дніпрорівень (по 1 6.)7. Установіть відповідність між прикметниками та їх характеристикою1.чудний, сумний, ясний2.золотий, металевий, атласний3.Ганнин, Миколин, Семенів4.ясен, рад, хорошА відносніБ присвійніВ якісні, повна формаГ якісні, коротка форма Д присвійно-відносні8. Установіть відповідність між виділеними в реченнях прикметниках та х творення1 Дивовижне ім'я у мого брата – Святослав. 2.Лимонний сік додаємо до крему і будесмачно.3. Недалекий їсть вже на порозі.4. Не скупий володіє багатством, а не воно ним.А суфіксальний Б префіксальнийВ префіксально суфіксальнийГ складання основ Д перехід з однієї частини мови в іншу9. Установіть відповідність між прикметником та ступенем порівняння1.Воля для пташки краща від золотої А проста форма вищого ступеняклітки.2.Свій куточок наймиліший.3. Нащо вороні більш мудрі розмови, коли вона знає своє «кра»?4. З усіх скарбів самим цінним ємолодість.І рівень (по 1 б.)Б складена форма вищого ступеня В проста форма найвищого ступеняГнеправильно утвореноД складена форма найвищого ступеняПрочитайте текст. Виконайте завдання до нього, 1. Мліє степу малинових променях перед вечірнього сонця. 2. Мліє і сходитьдо неба степова імла - теж малинова. 3. А тумани вже давно щезли, розвіяли їх сині та теплі вітри і вітерці. 4. Парус і курінь старий, а тополеня мале на верху куреневому солодкі духмянці у степ за вітром посилає. 5. То пахне його листя тополиними парфумами. Григір Тютюнник)10. Укажіть прикметник, що не утворює ступені порівняння А теплі Б солодкі В мале Г степова11. Укажіть речення, у якому допущено орфографічну помилку А друге Б третє В перше Г четверте12. У четвертому реченні виділені прикметники є А додатком Б означенням В присудком Г підметом​

Ми звикли називати себе й суспільство, до якого належимо, українською нацією. Ми пишаємося національною історією, творимо національну культуру, розвиваємо національну економіку… А що ж означає таке популярне сьогодні слово «нація»? Учені досі не змогли дати йому точне визначення, однак стверджують, що нація – це певний колектив людей, які мають спільне походження, спільну культуру і, найголовніше, спільну мову.
Український народ має давню історію, він витворив оригінальну й неповторну культуру, відому всьому світові.
Однак найголовнішою його ознакою, що дає йому право називатися нацією, є мова – його найбільша духовна цінність, його суть, основа його буття. Саме мова формує і визначає свідомість, творить людину, культуру, історію. Це найдорожчий скарб, переданий українцям сотнями й сотнями попередніх поколінь, виплеканий у давньому переказі, у народній пісні, у влучній приказці. Пригадаймо слова Панаса Мирного: «Найбільше і найдо¬рожче добро в кожного народу – це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування». Народ без мови не існує, отже, плека¬ючи рідну мову, ми зберігаємо душу свого народу.
Від покоління до покоління, долаючи численні перешкоди, українці розвивали народну й літературну мови. Адже вільне, творче слово – це душа народу. Якщо в народу відібрати його мову, він зникне, втративши культуру та історію. Ось як про це свого часу сказала Ліна Костенко:

Нації вмирають не від інфаркту,
Спочатку їм відбирають мову.

Українська мова ввібрала в себе все найкраще, найніжніше, найвеличніше, наймудріше, найблагородніше, найпоетичніше і найболючіше – перший крик немовляти, яким воно сповістило про свою появу на світ, і останній зойк прощання людини зі світом, дзвінкий сміх щасливої дитини і зворушливий плач сироти, тугу чумаки в далекій дорозі і розпач кріпака на важкій підневільній праці, радість творчої праці та побратимської вірності і розчарування від холодної людської байдужості, блакить високого неба і золото пшеничних ланів, багрянець світанкових заграв і срібло перлистих рос, могутність бурхливого Дніпра і плин тихого Дунаю, міць столітніх дубів, що символізують силу української нації, і тихий шепіт шовкових трав, гіркоту поневірянь на чужині і від чуття піднесеності в молитві до Бога за рід свій, за Україну, за мир, добро і спокій на всій планеті.

А Вкраїни ж мова –
Мов те сонце дзвінкотюче,
Мов те золото котюче,
Вся давність і обнова – Українська мова.
(П. Тичина)

Мова дається одвіку й довіку, це – спадкоємність не лише в межах роду, а й цілого народу. Українська мова – це святі скрижалі нашої нації, тому її слід берегти, пишатися нею, завжди пам’ятаючи про її значення, про її рятівну, цілющу, відроджуючу силу:

Ми з нею відомі усюди,
Усе в ній, що треба нам, є,
А хто свою мову забуде,
Той серце забуде своє.
Вона, як зоря пурпурова,
Що сяє з небесних висот.
І там, де звучить рідна мова,
Живе український народ.
(В. Сосюра)

Один давньогрецький філософ казав: «Заговори, щоб я тебе побачив». Це дуже символічний вислів із глибоким змістом. Якими побачать українців інші народи, залежить від самих українців. Ми хочемо бути багатомовними та освіченими, хочемо, щоб про нас знав увесь світ. Для цього ми маємо засвітитися любов’ю передусім до рідної мови як до найсвятішого скарбу нашої нації.