Тестові завдання 1. Відмінюються, як прикметники, усі займенники рядка А котрий, твій, деякий, інший Б себе, хтось, вони, ніхто В будь-що, вона, наш, всякий Г цей, я, самий, воно 2. Речення, у якому є займенники. А З малого джерела велика річка починається. (Нар. творч.) Б Цибуля від семи недуг лікує. (Нар. творч.) В Умій їздити, умій і доглядати. (Нар. творч.) Г Кожний собі щастя кує. (Нар. творч.) 3. Пишуться через дефіс усі займенники рядка А ні/хто, казна/який, аби/який, де/що Б аби/хто, будь/чий, котрий/сь, де/хто В казна/що, будь/який, хтозна/що, невідь/який Г де/котрий, аби/який, будь/що, чий/небудь 4. Присвійними є всі займенники рядка А мій товариш, наш будинок, з твого вікна, вашими стараннями Б у свій час, його кімната, її котик, вихваляти себе В їхній автомобіль, знайти їх, милуватися ними, його відсутність Г котра година, стільки проблем, отой шлях, залишитися самому 5. У непрямих відмінках мають інші основи, ніж у називному, усі займенники рядка А я, скільки, жодний, чий Б хто, що, ти, він В уся, декілька, мій, котрийсь Г самий, абиякий, той, чиє 6. Стоять у формі орудного відмінка всі займенники рядка А нею, ніким, вона, себе В ніхто, чим, ким, я Г моїм, наш, цей, дехто 7. Установіть відповідність між займенниками та їх розрядами за значенням. 1 особові 2 вказівні 3 відносні 4 неозначені А хто, котрий, скільки, що Б вони, ми, вона, ти В хтось, деякий, будь-що, щось Д весь, сам, кожний, інший 8. Установіть відповідність між виділеними в реченнях займенниками й синтаксичною роллю, яку вони виконують. 1 Я — не ти. (Т. Шевченко) 2 У всякої пташки — свої замашки. (Нар. творч.) 3 Хто землю удобрює, тому й земля повертає. (Нар. творч.) 4 Як сокіл змокне, то й ґава його вдзьобає. (Нар. творч.) А підмет Б присудок В додаток Г означення Д обставина 9. Зробіть морфологічний розбір займенника До нашого села було кілометрів п’ять. 10. Випишіть усі займенники з тексту. ЧУДОДІЙНІ СЛОВА Слова «пере », «пробачте за турботу», «будьте лас- каві», «дякую» чудодійно полегшують стосунки між лю- дьми. Приміром, ви шукаєте потрібну вам вулицю. Навколо ніко- го немає. Коли ж з'являється перехожий, ви звертаєтеся до нього: «Вибачте, що затримую. Чи не скажете, як пройти до...». Ви звернулися до перехожого із запитанням ввічливо, і тому він зупиниться й відповість, навіть якщо й поспішає. Ви говорите на прощання: «Дякую. Даруйте, що затримав». «Та нічого», відповідає перехожий і поспішає далі