Записати речення з кількома рядами однорідних членів. 1. Не згинуть думи вікові, ні наша мова кришталева (Д. Павличко 2. Вона йшла... але здавалося мені, що ніжний пролісок в снігу зоріє, встає з-під нього і радіє промінню, сонцю і весні (Олександр Олесь). 3. Уже й місяць підбився височенько, вийшов з-за дерев у ярку та й став посеред неба, викрадаючи на світло дівочі намиста, сережки, скляні приколки (Г. Тютюнник). 4. Часом буває на чужині мені при­сняться гори сині, ліси зелені, ниви срібні, і люди щирі, непохлібні, прихильні серцем і свої — присняться іноді мені (Б. Лепкий). - Накреслити схеми речень.

Було (дієслово) видно (дієслово) яри (ім.) й (спол.) вузькі (прикм.) долини (ім.) з (прийм.) садками (ім.), з (прийм.) білими (прикм.) хатами (ім.). На (прийм.) горах (ім.), на (прийм.) золотих (прикм.) банях (ім.) та (спол.) хрестах (ім.) лиснів (дієсл.) тихий (прикм.) відблиск (ім.). Тихо (присл.) на (прийм.) горах (ім.), мертво (присл.) в (прийм.) балках (ім.) та (спол.) долинах (ім). Цвітуть (дієсл.) соняшники (ім.). Озвучені (дієприкм.) бджолами (ім.), вони (займ.) чомусь (займ.) схожі (прикм.) для (прийм.) мене (займ.) на (прийм.) круглі (прикм.) кобзи (ім.), які (займ.) земля (ім.) підняла (дієсл.) зі (прийм.) свого (займ.) лона (ім.) на (прийм.) високих (прикм.) живих (прикм.) стеблах (ім.). І (спол.) під (прийм.) кожним (займ.) кущем (ім.) можеш (дієсл.) натрапити (дієсл.) на (прийм.) це (займ.) кругле (прикм.), соковите (прикм.) сонечко (ім.), зриваєш (дієсл.), розламуєш (дієсл.) - і (спол.) лежать (дієсл.) на (прийм.) долині (ім.) дві (числ.) іскристі (прикм.) грудочки (ім.), натикані (дієприкм.) насінням (ім.).