Визначте складне речення побудоване за схемою [ ], й [ ], ( )

Книги- морська глибина, хто в них пірне до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить” – сказав Іван Франко. Книга – скарбниця народу. Ще здавна зародилась думка , що мудрість знаходиться в книгах й тому вони мали неабияку цінність. Далеко не кожен міг дозволити собі придбати книгу. Сьогодні ж ми маємо необмежений доступ до цього невичерпного джерела знань, адже на зміну паперовим книгам поступово приходять електронні, що робить читання ще зручнішим. Сучасні технології дозволяють у невеликому планшеті розмістити цілу бібліотеку. Це набагато простіше, будучи, скажімо, в дорозі, закинути до сумки тоненький рідер, ніж товсту книжку, і улюблені твори щодня під рукою. Багато хто користується такою можливістю, але є люди, які нізащо не відмовляться від паперових сторінок, запаху друкарської фарби, можливості тримати книгу в руках та милуватися її ілюстраціями.

Зимова хуртовина панувала вчора в нашому місті. Ще зранку, сидячи на уроках в школі, я помітив, що погода псується. Спочатку за вікном стали падати з неба окремі сніжинки. Вітер підхоплював їх та відносив подалі. З часом сніг став падати густіше, а вітер ставав все сильніше. Сніжинки швидко кружляли у повітрі.

Небо затягли важкі снігові хмари, і воно набуло сірого кольору. На вулиці стало похмуро.

Коли після уроків я вийшов на шкільний ганок, то порив вітру одразу кинув мені сніг просто в обличчя. Вітер навіть здував сніг з кучугур та обсипав ним перехожих з ніг до голови. Почалася справжня завірюха. Дрібна сніжна крихта стала боляче сікти мені обличчя. Тому я прикрив обличчя шарфом та насунув шапку на лоба.

У цей день ми друзями вирішили не кататися на санках, а відразу розбіглися по домах.

Потім я чекав батьків з роботи. Дуже швидко впала темрява. А вітер зовсім розгулявся. У вікно я бачив, як люди йдуть вулицею та борються з хуртовиною,, ховаючи обличчя у комір. Тато з мамою прийшли додому та довго обтрушували сніг з одягу.. Папа показував мені, як у нього змерзли щоки: вони стали просто крижані. Він спочатку навіть не відчував, як я до них торкаюся.

Завірюха лутуювала весь вечір, завиваючи у дротах. А пізно ввечері я помітив, що нарешті стало тихо. На вулиці іскрився сніг, у казці. Було зовсім безлюдно. Всі поховалися по домівках від суворої зими.