1. Укажіть речення з непоширеним звертання А) Поклін тобі моя зів’яла квітко В) На Ласочка мила це ти спіймала. Б) Йдіть собі чорні вітри у вічність Г) Діду чом дятел шишки їсть? 2. Укажіть речення, в якому правильно виділено звертання: А)Не тривожся зовсім моя, пташино В) Мене, ти, дубе отінив, як хмара. Б) А ти голубе, співай на калині Г) Ні, не бійся, Тоню, гроза вже минає 3. Укажіть речення, в якому вставні слова виражають впевненість у повідомленні: А) Видно, борсук знав, що достигли плоди яблунь і кислиць Б) В калині, кажуть, материна любов і мудрість В) Грек знову міг зустрітися з тобою, що він тепер, до речі, і зробив. Г) Отже, лелека переламав крило, а тому й не зумів одлетіти до вирію 4. Укажіть речення, в якому правильно розставлені розділові знаки: А) Ніколи, звичайно ж не було на цьому військовому судні закоханої пари Б) Аж тоді Климко зрозумів, що цей солдат очевидно боїться партизанів В) А капітан, виявляється, не тільки останнім покидає палубу корабля, він останнім покидає й домівку Г) Тільки на жаль, качка, вже почала старіти 5. Укажіть речення зі вставними словами: А) У променях вечірнього сонця сніг здається рожевим Б) Здається ми з вами десь зустрічалися В) Здається вічністю буття маленька мить Г) І вечір осінній здається ще теплим 6. Звертання відокремлюється комами у реченні: А) на початку В) в кінці Б) в середині Г) завжди 7. Утвори кличну форму від іменників: Сергій, кошеня, вітер, юнак, пісня, Аня, ноша, Павло Петрович. З одним словом склади речення 8. Зробіть синтаксичний розбір речення: Мій друже навіщо твої листи пахнуть трояндами?

У системі сучасної української літературної мови, як відомо, виділяються такі функціональні стилі: офіційно-діловий, науковий, публіцистичний, художній, розмовний, а також конфесійний, що повертається в систему української мови наприкінці ХХ століття. Публіцистичний стиль – це один з функціональних стилів літературної мови, призначений для передачі масової інформації, який характеризується популярним, чітким викладом, орієнтованим на швидке сприймання повідомлень, на стислість і зрозумілість інформації.На сьогодні всі наукові дослідження публіцистичного стилю мови виходять з функціональної своєрідності публіцистичного стилю, яка полягає в діалектичній єдності двох функцій – впливу та повідомлення. Разом з тим, хоча в різних жанрах публіцистики логічний та емоційно-експресивний елементи  мають бути взаємно врівноважені, на сучасному етапі комунікації посилюється експресивна функція. У мові газет, журналів, Інтернет-видань дедалі частіше вживається поряд із розмовно-літературною лексикою розмовно-нелітературна: просторічна, в тому числі вульгарна, жаргонна, діалектна, лексика позанормативних запозичень, яка має досить виразну експресію.Актуальність теми зумовлена, з одного боку, різкою активізацією на сучасному етапі уживання експресивної лексики в мові української публіцистики та погіршення її якості в зв’язку з обсягом і швидкістю інформації через ЗМІ, що відображає загальний рівень культури; з другого боку, недостатньою вивченістю функціонування експресивної лексики в зв’язку з її великим обсягом і динамікою. Функції експресивної лексики в публіцистичному мовленні досліджувалися, однак ці роботи містять лише фрагментарні відомості про мотиви її використання, контекстуальне оточення, участь у створенні загального емотивно-оцінного плану тексту.Експресивний аспект мови як результат мовленнєвої діяльності мовної особистості займає все більше місце в лінгвістичних дослідженнях. Проблема експресивності опиняється в центрі активних пошуків сучасних лінгвістів. Вона потребує уваги як філологів, редакторів, так і журналістів.Об’єктом даної курсової роботи обрано мову сучасної української публіцистики. Мова друкованих засобів масової інформації є одним із найдинамічніших підстилів публіцистичного стилю: у ній доволі яскраво й швидко відзеркалюються зміни, що відбуваються в суспільстві. Сьогодні в мові преси особливо помітна конкуренція інформаційності та експресивності функцій [6].Предметом аналізу є експресивна лексика в публіцистичних текстах.Експресивність виступає в тексті як засіб прагматики, яка в (комплексі з іншими мовними засобами контексту) сприяє, з одного боку, прояву позицій самого журналіста, його інтерпретацій, емоцій і оцінок, а з іншого – виявляючи мовну стратегію автора, стає одним із засобів мовного впливу на читача.Метою дослідження є вивчення експресивної лексики сучасної української публіцистики та особливості її уживання в сучасній періодиці.У зв’язку з визначеною метою постають такі завдання:– з’ясувати мовні особливості та екстралінгвістичну зумовленість публіцистичного стилю;– показати джерела формування та поповнення експресивної лексики в мові сучасної української публіцистики;– схарактеризувати особливості вживання експресивної лексики.Основним методом дослідження є описовий.Структура: дана робота складається зі вступу, двох розділів з підрозділами, висновків, списку використаної літератури (50 джерел), доповіді.