Шпага славки беркути продовження пройшло 10 років.Славко вже давно скінчив школу.удосконалив свої вміння що до фехтування.Переміг в конкурсі "найкращий фехтувальник"Згодом покинув це діло. Почав писати повість про юного фехтувальника.Працює спеціологом. Зустрічається з Лілі.отже все добре з нашим Славком.А от Юлькові... хто б розуму позичив.Він скінчив школу на двійки. так І не поступив нікуди...сидить під паминим крилом, та все коней вимальовує.Аж галерая в хаті з'явилася. Може продати? гадає юлько.Мати його смієтьсябо ті коні на віслюків більше схожі)Лілі... вона стала ще гарнішою та милішою. Працює вчителькою в художній школі. Славка вона довго не приймала.Та все таки згодилась.Вже на пальці блищить каблучка.. Лілі малює Славка. той сидить і посміхається. Чудово живеться нашим героям. ​

 
Художній опис ластівки.
Якось навесні під дахом нашого будинку з'явилася дивна глиняна кошик. Бабуся пояснила мені, що це гніздо ластівок. Виявляється, ці пташки будують свої будиночки з глини на стінах будинків. 
Я почала стежити за господарями гніздечка - витонченими ластівками. Здавалося, що вони зроблені з порцеляни. Їх точені чорно-сині фігурки з білосніжними грудками переливалися на сонечку. 
Ластівки радували нас тихими невигадливими пісеньками. Коли у них вилупилися пташенята, турботливі батьки ловили для них жучків і комах. Минуло небагато часу, пташенята зміцніли, і мама-ластівка стала вчити їх літати. Пташенята були дуже смішними і неповороткими. Але не ми встигли озирнутися, як із забавних пташенят вони перетворилися на граціозних дорослих птахів. 
Восени ластівки відлетіли у теплі краї. Але ми не сумували, бо знали, навесні вони обов'язково повернуться. Існує прикмета: якщо ластівка сов'єт на вашому будинку гніздо, то тут оселиться щастя. Тепер у нашому будинку живе щастя.