Оповідання "Золотий жук" Едгар Аллан По. Спробуйте «перевтілитися» в Леграна й розкрийте від його імені таємницю скарбу, не порушуючи логіки його думки.​

Багатий дивується, чим бідний годується. 
Багачеві ведеться, бо йому й півень несеться. 
Краще переконувати словами, ніж кулаками. 
Біда – великий учитель. 
Біда не ходить лісом, а між людьми. 
Тиха вода береги ломить. 
Два гриби в один борщ – то забагато. 
Таке життя, як моє, не варте й печеної цибулі. 
Кривда людська боком вилазить. 
Слово біжить, а письмо летить. 
Причепили ще й гіркого до лихого. 
Довгі бруньки на деревах – спізниться літо. 
Літо з дощами – осінь з грибами. 
Багато зимою інею – на врожай. 
Сонце на літо, а зима на мороз. 
Проземлю піклуйся – золотим зерном милуйся. 
Зимою день малий, нитка довга, а весною день великий, а нитка коротка. 
Орачеві земля – мати, а ледарю – мачуха. 
Яка пшениця, така й паляниця. 
Ліс великий, а путнього дерева не знайдеш.