ОБЄНАЙТЕ В СКЛАДНІ БЕЗСПОЛУЧНИКОВІ. ЗАПИШІТЬ ЇХ І ПОСТАВТЕ ПОТРІБНІ РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ. 1)Я глянув у вікно. Надворі була справжня хуртовина 2)Ніхто в цій порі вже не сподівався снігу. Абрикоси відцвіли. Почали цвісти вишні.. 3)І ось посипав сніг. Білі клапті його звисали на молодих листочках дерев 4)Особливо важким тягарем упав він на берези. Вони позгинались мало не до землі. 5)Уже по-весняному гріло сонце. Повітря було тепле. 6)Але раптом назустріч південному вітру подув крижаний північний. Заклубочились снігові хмари. 7)Проте весна була сильніша. Вона полоснула по снігові дощем.Сніг розтав. 8)Каштани розправили молоді листочки. Берези поволі випрямилися. Вишні ж цвіли, ніби їх вкривали не клапті снігу, а білий вишневий цвіт.

Тільки розділові знаки,соррі)

Ми вкупочці колись росли , маленькими собі любились,  а матері на нас дивились  та говорили, що колись  одружимо їх.

Радіють люди, що одпочинуть, а я дивлюся... І серцем лину. В темний куточок на Україну

Столітнії очі, як зорі сіяли,  а слово за словом сміялось,  лилось:  як ляхи конали, як Сміла  горіла... Сусіди од страху, од жалю  німіли,

Земля чорніє, Дрімає розум, серце мліє. Дивлюся: хати над шляхами. Та городі: з стома церквами, А в городах, мов журавлі, Замуштрували москалі;

Не завидуй і славному: Славний добре знає, Що не його люди люблять, А ту тяжку славу, Що він тяжкими сльозами. Вилив на забаву.

Так от, бачите, Мар'яна З убогим Петрусем Щовечора розмовляла, І мати не знала, Дивувалась, що се таке Мар'яну спіткало?