1. Виділене слово є сполучником у реченні А Щасливий, хто сни має милі. Б Скільки голів, стільки й умів. В Виспівує та щебече, поки місяць зійде. Г Немає такого дерева, щоб на нього птиці не сідали. Д Нещасна нація, котра не вміє цінувати свої таланти. 2. Виділене слово є сполучником у реченні А Хоча була північ, спати ие хотілося. Б Де кров текла козацька, трава зеленіє. В Куди серце летить, туди й око глядить. Г Де є страждання, там нема краси Д Звідки ласка, звідти й казка. 3. Виділене слово є сполучником у реченні А Та не злічить віків, що встигли вже пройти. Б Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує. В Не писав я до тебе в останні два дні через те, що був у дорозі. Г О, як потрібно вміти дорожити безцінним спадком, що дали віки. Д Беруть на кпини молоді міста прапращурів, що вийшли з неоліту. 4. Підрядну частину до головної приєднує сполучне слово в реченні А Здавна відомо, що заборонений плід найсолодший. Б Минуле було прожите для того, щоб ствердити майбутнє. В А наше діло — все це прополоти, аби хоч крихту істини знайти. Г Доки людина не втратила здатності червоніти, вона ще людина. Д Якщо вибирати між красою і правдою, я вибираю красу. 5. Підрядну частину до головної приєднує сполучне слово в реченні А Невесело на світі жить, коли нема кого любить. Б Як не буде птахів, то і людське серце стане черствим. В Якби мені, мамо, намисто, то пішла б я завтра на місто. Г Я воскрес, щоб із вами жити під шаленством весняних злив. Д Твій дух не став приниженим і плоским, хоч слала доля чорні килими.