Виписати з тексту прислівники та дієприслівники ( у два стовпчики) , виділити суфікси. Поляна ця, подзьобана струхлявілими пеньками, викружилася край осичняка, трохи на згірку. Ранньої весни вона перша вбиралася квітами, і хутко тут виганялась така висока трава, що в ній, прилігши, лось міг сховатися до половини. Тепер поляна пустельна, як і все навколо; лось застиг нерухомо, втупившись круглими очима в стіну лісу попереду себе, — якраз туди, звідки завжди сходить сонце. Помалу лось заспокоювався. Так стояв, а навкруги, розвидняючись, світліло, виразніше малювались осики, повітря між ними глибшало й прозорішало, і тиша з настороженої й сліпої ставала спокійна й осмислена, в ній уже не чулось того страху, що донедавна. Лось сподівався побачити схід сонця, і коли під його променями забронзовіли верхівки, коли віття скупалося в його усміхові, то лось наче аж полегшав, ще більше пострункішав, і в очах появився золотавий сплеск, який надав їм виразу одвічного розуміння життя природи і її таємниць. Ще трохи постоявши, побачив біло-рожевий диск, який спливав на пустелі зимового чистого неба, — і гойднув розлогими рогами, — так, наче вітав його. Проте, коли йшов до річки, раптом знову вчулося жалібне поскрипування гілляки, і лось, який уже встиг забути про нього, знову захвилювався, знову насторожився, а в ногах прокинулося бажання бігти й тікати. Але переборов себе і донизу спускався повільно, хіба що частіше й сторожкіше озирався довкола. Вітер, як і перше, дув із залужжя, він був просякнутий холодом та запахом сіна, що в стіжках стояло на правому березі. Стежечка ледь протоптана — по ній почали ходити не так давно, — і лось принюхувався, чи не пройшов по ній вовк, або лис, або людина. Але потім тільки вчорашні сліди ворони та ще осторонь — ямки од заячих ніг. Спустився на берег. На тому боці, ген під обрієм, примостилося село, а над ним посотались угору сірими верболозами дими з коминів. На далекий горб пнуться санки однокінь, ось вихопились на маківку — та й спливли по той бік…

І  варіант

На протязі всього свого існування український народ складав пісні. Пісня відігравала дуже важливу роль у його житті. Вже у далекому минулому наші предки жили із піснею на вустах. Вони

надавали пісням магічного значення, супроводжували ними певні обряди, які виконувалися у різні пори року.

Пісні також є багатющим історичним матеріалом, який відби­ває важливі, значущі події в історії українського народу, його став­лення до цих подій.

Також українські пісні розповідають про безліч приватних іс­торій, про життя окремих людей, з якими траплялося щось таке, про що не можна було не скласти пісню, не розповісти про це. Але є багато пісень, які відображають і звичайні, побутові події. Саме з них можна найкраще дізнатися про побут українського народу.

Отже, народ України надавав надзвичайно важливого значен­ня пісні. Пісня допомагала людям самовиявлятися, відображала самобутність українського народу, розповідала іншим народам про Україну.

II    варіант

Я люблю співати і знаю безліч пісень. Вони супроводжують мене завжди і повсюди. Пісням мене навчають мати, бабуся, друзі. На уроках історії та літератури я дізналася, що раніше пісні були невід’ємною часткою життя українського народу. Для кожного ви­падку була своя пісня. Наприклад, на Різдво співали колядки та щедрівки.

Кожна видатна подія в житті (весілля, народження дитини, но­восілля), кожне свято були оспівані в піснях. їх так і називали: «весільні», «родинні» і т. д.

Всі ми знаємо, що раніше люди були змушені працювати не покладаючи рук. Так ось, їхню важку роботу полегшували пісні — трудові, жниварські. Дійсно, коли співаєш, здається, що й час бі­жить швидше, і сам менше стомлюєшся. Я понад усе люблю такі пісні, як «Нуте, нуте, до межі» та «Бувай здорова, нива».

Коли людина вмирала, то при похованні співали особливих пі­сень — обрядових. Вважалося, що тоді небіжчик легше дістанеться до того світу, йому там краще житиметься.

Окремо стоять історичні пісні. В них оспівуються улюблені народні герої, великі битви, хоробрі козаки — захисники Батьків­щини, тяжка доля поневоленого народу.

Всі ці пісні вважаються народними, бо ніхто не знає їх справж­ніх авторів.

На мою думку, не можна уявити українців без пісень. Через них люди розкривали свою душу, свої почуття: радість і біль, щастя і ненависть. Без пісень наше життя було б сірим та одно­манітним.

Подробнее: РОЛЬ ПІСНІ В ЖИТТІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ - 5 клас - Українська мова та література - Сочинения | ЗНО