Прочитайте легенду про Кременецький замок. Перебудуйте речення, усклад нивши х (там, де це можливо) відокремленими прикладками й означеннями (усно На Тернопільщині с місто Кременець. Там із гори Бони, на якій стоїть замок, відкри вається красивий краєвид. Існує дуже давня легенда про ці місця. Нібито багато років тому, ще до часів Київської Русі її задовго до будівництва теперішнього замку, донька дулібського восводи Тура, на ім'я Ірва, щоранку з найвищої тодішньої фортечної вежі милувалася красвидами. Аж раптом гору оточило вороже військо аварів, Побачивши вго рі красуню Ірву, ворожий володар закохався до нестями. Вимагав, щоб її йому віддали. А дівчина нізащо не хотіла потрапити до чужинця. Проте аварське військо було дуже велике, тож захопило фортецію. Тоді Ірва, щоб не потрапити в руки варварського воло даря, стрибнула в безодню. Як не шукали вороги її тіло не знайшли. На місці, де земля поглинула Ірву, забило цілюще джерело (Українська народна легенда). До іть будьласка . Тільки швидко ) ​

В одному  місті жили два маленьких горобчики Чик та Чирик. Дуже любили вони вихвалятись один перед одним.  Одного сонячного ранку горобчики знову почали вихвалятись. Чик, гордо піднявши голову, сказав:- Подивись, яке в мене гарне пір'ячко. Воно так і виблискує на сонці.Чирик відповів:- Та ти тільки поглянь, які у мене ніжні крильця, тендітний хвостик. Я набагато кращий від тебе.Чик аж закричав від таких слів. Між горобчиками почалась сварка, яка невдовзі переросла в бійку.   За маленькими хвальками, хитро примруживши оч гав великий чорний кіт Мурко. Чик та Чирик бились так, що аж летіло пір'я. Кі тихенько підкрався і швидко стрибнув за здобиччю. Вхопив горобчиків за хвостики. Перелякані пташенята почали вириватись, і таки полетіли. У Мурка в лапах залишилися лише їхні хвостики. Посідали бідолашні на паркані і мовчать. Нікому не хочеться більше вихвалятись, та і немає чим.  З того часу горобчики жили дружно. А якщо і кортіло деколи похвалитись, то одразу згадували про свої хвостики, які залишились у Муркових лапах.