ooottdi
?>

Записати текст диктанту, виправляючи орфографічні й пунктуаційні помилки. Диктант Місяць підводячись у гору соно пірнув в хмару. А вже через якусь часинку невпино вибився на синє плесо веселим і срібним. У бережках неочікуванно прокинувся вітирець. Зашарудівши в торішній осоці безжурно вивіяв на лід кілька листків, і вони лехковажно закружляли у рівному колі. Місяць значно щедріше оббризкував сяйвом оброшині дереваі шляхи.Не чітко почали вимальовуватися коні. А притишені пісьні козаків ні звідки поривались на далекі дороги. Поривались до ніяково застиглих вишняків до червоних калин, туди, де є мати чи батько і найкраще кохання. Те, що без кінця краю. Туга й надії віків зходились у молодих голосах і слалися старим шляхом стискаючи й веселячи серце… Ні де так щиро не співають, як в Україні! За М. Стельмахом ​

Украинская мова

Ответы

marinanx

Ще не вмерла України, ні слава, ні воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля!

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці,

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!

Душу й тіло ми положим за нашу свободу

І — покажем, що ми, браття, козацького роду!

Душу й тіло ми положим за нашу свободу

І — покажем, що ми, браття, козацького роду!

Объяснение:

Ще не вмерла України, ні слава, ні воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля!

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці,

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!

Душу й тіло ми положим за нашу свободу

І — покажем, що ми, браття, козацького роду!

Душу й тіло ми положим за нашу свободу

І — покажем, що ми, браття, козацького роду!

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Записати текст диктанту, виправляючи орфографічні й пунктуаційні помилки. Диктант Місяць підводячись у гору соно пірнув в хмару. А вже через якусь часинку невпино вибився на синє плесо веселим і срібним. У бережках неочікуванно прокинувся вітирець. Зашарудівши в торішній осоці безжурно вивіяв на лід кілька листків, і вони лехковажно закружляли у рівному колі. Місяць значно щедріше оббризкував сяйвом оброшині дереваі шляхи.Не чітко почали вимальовуватися коні. А притишені пісьні козаків ні звідки поривались на далекі дороги. Поривались до ніяково застиглих вишняків до червоних калин, туди, де є мати чи батько і найкраще кохання. Те, що без кінця краю. Туга й надії віків зходились у молодих голосах і слалися старим шляхом стискаючи й веселячи серце… Ні де так щиро не співають, як в Україні! За М. Стельмахом ​
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*