3. Чим умови відокремлення прикладок подібні до умов відокремлення означень? 4. Яке значення мають відокремлені додатки? Якими словами їх приєднуємо? 5. За яких умов відокремлюємо обставини? Наведіть приклади. 6. Коли обставини не відокремлюємо? Наведіть приклади. 7. Порівняйте умови відокремлення обставин, виражених дієприслівниковими зво- ротами, і означень, виражених дієприкметниковими зворотами. 8. Які члени речення називають уточнювальними? За до яких слів можемо вводити їх у речення? Наведіть приклади. 9. Назвіть і поясніть три терміни, характерні для теми «Відокремлені члени речення». 10. Пригадайте три крилаті вислови з відокремленими членами речення.

1. Омило чистою росою кущ - односкладне безособове, присудок омило, підмета-виконавця дії нема, омило ким,чим - росою, омило кого,що - кущ - додатки
2. Замело село сміхом-жартом - односкладне безособове, так само, як в попередньому. Замело кого, що село - додаток. Замели село сміхом-жартом - односкладне неозначено-особове(виконавець дії невідомий). Замела село сміхом-жартом - односкладне означено-особове
3. Зайвих слів не хочеться - односкладне безособове, та Зайвих не хочем слів - односкладне означено-особове
4. Так гарно пахло печеною картоплею - односкладне безособове, картоплею - додаток. Пахне картоплею - так само. 
5. Мені не засиналося -  односкладне безособове. Друга частина цього речення у вас просто неповне речення з випущеним підметом "Я", який вгадується з попередньої частини (Я не міг заснути, (я) довго не міг заснути)