Сделать твор-раздумие по украинскому язіку на тему: "чи потрібні в школі уроки етикету? "

  напевне, що кожного з нас колись сварили за нашу поведінку, за нестриманість, за неввічливість. можливо вам казали, що ви повели себе неправильно з огляду на етикет, так що ж це за етикет, спитаєте ви? етикет - це  норми й правила, які відображають уявлення про гідну поведінку людей у суспільстві, але де ж у житті ви зможете навчитись йому? саме тут, у цьому питанні вам школа, вона дасть важливі знання у цьому питанні. звичайно уроки етики потрібні, вони зроблять вас впевненішими, ввічливішими. припустимо, що вас запросили на день народження, уявімо, що воно відбувається у елітному ресторані. перед вами сервіз, а ви навіть не знаєте, що і як. на уроках етики, вас навчать усьому, що з цим пов*язане. і головне, вас навчать правильних відносин до близьких, до людей. ці уроки справді вам у житті!

осінь. різнобарвна, розмаїта. спочатку вона пишна, золота й сонячна, а потім сумна, дощова, холодна. восени красиво. листя на деревах постійно змінює колір, а згодом і зовсім опадає на землю, вистилаючи її м’яким килимом.

у середині осені з’являється  чарівний острівець тепла й сонячної погоди, який називається бабиним літом. його особлива прикраса - сріблясте тонке мереживо павутини, що блищить у кожному кутку.

всюди цвітуть яскраві осінні квіти - айстри, жоржини, хризантеми. після дощу в лісі багато грибів. на кущах спіють ягоди. у садах теж пора урожаю - стиглі яблука, груші, горіхи, виноград. це так чудово - зірвати налите яблуко одразу з гілки! воно солодке і пахуче, дуже смачне.

осінь часто непогожа. за густими хмарами ховається небо, йде дощ – то дрібний, що настирливо накрапає, то сильний, холодний, що може йти без зупинки цілий день, а то й кілька днів поспіль.

буйство кольорів змінюється прозорістю та сірістю в кінці осені. тільки ясне синє небо не втрачає своєї яскравості. збирають урожай в полях, садах, городах. потім прибирають сухе листя у дворах і на вулицях. голими стоять дерева, часто дме сильний вітер, йде дощ. холоднішає. люди все більше поспішають сховатися в будинках і квартирах. з прощальними криками відлітають у вирій птахи. відчувається, що скоро настане зима.

Здрастуй, андрію! - привіт, петрику! - андрійко, ти вже вирішив, до якого вузу ти будеш вступати? вибач, що я так відразу відверто питаю, але для мене ця тема болюча! - нічого страшного немає в цьому питанні. я буду вступати в медичний університет. - ти вирішив бути доктором? - так, але ще не вирішив, яким саме. схиляюся до того, щоб стати хірургом. але мені непотрібно вирішувати це питання тепер. повчуся три роки, тобі оберу спеціалізацію. - а чому ти вирішив стати лікарем? - я вважаю, що здатний до роботи хірурга. у мене міцні нерви та гостре око! до того ж лікарі зараз дуже гостро потрібні в країні, без роботи я не залишуся! - а я, мабуть, стану юристом. мама примушує. - ти що, ти ж ніколи не цікавився правознавством! в тебе абсолютно інші вподобання! памятаєш, ми з тобою велосипед з запчастин збирали? а ти до нього потім мотор приробив? - я знаю. мені техніка до вподоби. але мама мені голову гризе: мовляв, станеш адвокатом, будеш заробляти великі гроші. будеш, мовляв, сидіти в кабінеті в білій сорочці. а станеш інженером, то все життя по пробігаєш. - петрику, я не хочу образити твою маму, але в неї застаріла інформація. зараз в країні надлишок юристів, а от інженерів якраз не вистачає. куди ти потім влаштуєшся на роботу, якщо в тебе немає хисту до права? - ти так думаєш? - знаєш наталку бабій? вона сяк-так, з трійками, закінчила юридичний. а тепер вже два роки роботи знайти не може! - , добре! бувай друже, я обовязково подумаю над твоєю порадою. мені самому вся ця юриспруденція не подобає - бувай, петрику! щасти тобі!