План до цього твору УСМІШКАБув травневий сонячний ранок, На зелених луках за селом розквітнулиі кульбабки, дзвеніли бджоли йджмелі, в блакитному небі грав наибних струнах жайворонок.Цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неїблакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчикувалаNHми луками. Побачила барвистого метелика й усміхнулася. Їй сталоя радісно, що захотілося, щоб цілий світ бачив її усмішку. УсміхаласяКоли це дівчинка побачила діда. Він ішов їй назустріч. Погляд його бувИнка и тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспішав.очах злість. Дівчинка несла назустріч дідо-хмурий, брови насуплені, і усмішку. Вона сподівалася, що він зараз усміхнеться. Невже в такийІсний день можна бути похмурим і непривітним. Уже в глибині її душіАялася маленька хвиля страху, але вона усміхалась, вона несла назу-дідусю!».і дід не усміхався. Погляд його залишався похмурий, брови - насуплені, Страх оволодів серцем дівчинки. Усмішка погасла на її лиці.гої ж хвилини їй здалося, що затьмарився, спохмурнiв цілий світ. Зеле-LIями, блакитнеє небо стало бліде, а срібна пісня жайворонка тремтіла, OB струмок. Дівчинка заплакала. За хвилину дід уже був далеко. Вонапла тепер його спину, але спина здавалася їй злою і непривітною.Дівчинка йшла собі луками далі. Її серце затремтіло, коли вона поба-ала, що знову назустріч хтось іде. То бабуся, з цілком старенька дибає.Півчинка насторожилась і запитливо глянула в її очі. Бабуся усміхнулась.І така була добра та щира її усмішка, що цілий світ навколо дівчинкинову ожив, заграв, заспівав. Знову заясніли кульбабки, задзвеніли бджо-mй джмелі, заграв на срібних струнах жайворонок.дівчинка усміхнулася передає очима знову затремтіли барвисті крильцями метелка вона пішла за ними​