Перепишіть, розставляючи розділові знаки між частинами складносурядних і складнопідрядних речень. І. 1. Бринять живою радістю ліси як ранок спалахне на небокраї як сонце огняне завісу піднімає із їх первісної і чистої краси. (В. Симоненко.) 2. Із поля дівчина утомлена прийшла і хоч вечеряти дбайлива кличе мати за сапку — і в квітник 18 де рожа розцвіла. 3. Та знай що тільки тут де невгамовний труд землі насиченій родюче лоно ранить доспіють ягоди і радощі постануть. 4. Той хто любить паростки кленові хто діброви молоді ростить сам достоїн людської любові бо живе й працює для століть! (З тв. М. Рильського. ) 5. Нехай серця не знають супокою хай обганяють мрії часу біг і наша юність буде хай такою щоб їй ніхто не заздрити не міг! (В. Симоненко.) 6. Коли набирають стяги епохи вітру нового і висоти думай що світ змінити хоч трохи повинен і ти. (Д. Павличко.) 7. Треба докласти всіх зусиль щоб перетворити оточення на ліпше якщо воно відстале або ж самому дорівнятися йому якщо відстав сам. (О. Гончар.) 8. Люди зрозуміли що якщо вони добре працюватимуть то щось зароблять. (Григорій Тютюнник.) II. 1. Батьківщино, ти в кожного одна бо хто хоче мати дві батьківщини той залишається без жодної. (В. Земляк.) 2. Земле рідна! Мозок мій світліє і душа ніжнішою стає як твої сподіванки і мрії у життя вливаються моє. (В. Симоненко.) 3. Недарма ж давно помічено моряками що судно йде хутчіше коли йде до рідних берегів. (О. Гончар.) 4. Той хто зневажливо ставиться до рідної мови не може й сам викликати поваги до себе. (О. Гончар.) 5. Коли пісні мойого краю пливуть у рідних голосах мені здається що збираю цілющі трави я в лугах. (М. Рильський.) 6. Я так люблю мою Україну убогу що проклену святого Бога, за неї душу погублю! (Т. Шевченко.) 7. Хто зневажає рідний край ті серцем немічні каліки. (Т. Шевченко.) 8. Людина відчуває себе новонародженою перед красою життя і сяйво добра освічує їй душу. (Григорій Тютюнник.) III. 1. Усе що йти нам заважає зумій одкинути в собі. (В. Сосюра.) 2. Всесвіт — не поле і люд — не глядач і час — не ворота футбольних моментів і куля земна — не футбольний м’яч в ногах генералів і президентів. (М. Вінграновський.) 3. Біда навчить кому подати руку і від кого прийняти чесний хліб. (Д. Павличко.) 4. Друзів на землі не так багато дбайте щоб в житті їх берегти. (Д. Луценко.) 5. Я люблю коли є в домі діти і коли вночі вони сміються. (М. Рильський.) 6. Хто чув як рано навесні земля пробуджується в сні або як в літнім місяці колишуть жито вітерці? (О. Підсуха.) 7. Тепер поле все ширше розкривало свої рамена, все далі розстеляло свою одежу і коли він зійшов на горбок перед ним встали в повній красі всі ниви. (М. Коцюбинський.) 8. Торік був уродив хліб та як полили дощі то позносило з гір половину снопів. (І. Нечуй-Левицький.)