Сочинение на тему "моя співуча пір їнка"

кожну людину, яка має наймовірний талант називають співучою пір"їнкою. мене інколи також так називають. я маю талант до співу. коли на районний будино культури робить різні концерти, майже завжди моя вчителька по вокалу мене туди задіює. я ніоли не співаю сумні пісні. більшість я співаю жартівливі. ось це і є моя співуча пір"їнка.

Сузір'я  [с у з` і р` а]   - о = о = о  6 букв, 6 звуків, 3 склади (су-зі-р`я) павільйон  [п а в` і л` й  о н]   - о = о = = о -  9 букв, 8 звуків, 3 склади (па-віль-йон) куниця  [к у н и ц` а]   - о - о = о  6 букв, 6 звуків, 3 склади (ку-ни-ця) зозуля  [з о з у л` а]   - о - о = о  6 букв, 6 звуків, 3 склади (зо-зу-ля) підземелля  [п` і дз е м е л: ` а]   = о - о - о = о  10 букв, 8 звуків, 4 склади (під-зе-мел-ля) людяність  [л` у д` а н` і с т`]   = о = о = о - =  9 букв, 8 звуків, 3 склади (лю-дя-ність)

у багатьох з нас буває таке, що не дає спокійно заснути або просто щось турбує. я кажу у багатьох, бо навіть мимоволі ми можемо когось образити, зробити якийсь хибний крок. сказати, що треба все робити сумлінно, дуже легко. а як завжди стримувати себе? мабуть, дуже важко інколи не "зірватись". та щоб заспокоїтись, треба подумати над своїми помилками і спробувати виправити їх. та не завжди і не в кожній ситуації можуть вибачення, не кожну помилку можна

так сталось, що в наш час все менше уваги приділяється моралі. може, на нас так впливає теперішній економічний стан? чому все більше з'являється людей з брудним сумлінням серед політиків, лікарів, вчителів? адже люди довіряють їм своє життя, здоров'я своїх дітей.

після спілкування з такими людьми, втрачаєш віру в справедливість і головне — надію на те, що колись ми житимемо краще.

а колись-то все було інакше: люди сіяли хліб, народжували дітей, навчали і навчалися, молилися богу і ясним поглядом дивилися в незатьмарене небо. та далася взнаки низка трагічних подій, що прокотилися україною протягом xx століття. чисте сумління ставало все більш і більш дефіцитним.

чи зможуть сучасне й наступні покоління винести на власних плечах тягар відповідальності за долю україни? чи вистачить наснаги та сили? сподіваюся, що ми зрозуміємо цю просту річ: докори сумління не треба гамувати, до них треба прислухатись. це — як біль, що нагадує про хворобу. ми обов'язково переможемо наші негаразди і нарешті заживемо за прислів'ям "хто чисте сумління має, той спокійно спати лягає".