Твір роздум не тему яку людину можна назвати щасливою (тікі не з нета пліз) зарання дякую

у кожної людини, звичайно, своє уявлення про щастя. хтось мріє про шматок хліба, хтось про власний острів, а хтось хоче прочитати рідкісну книгу або побачити твір мистетва. у наш час, коли для багатьох людей матеріальне важить більше за все на світі, треба нагадувати людям, що є й інші цінності, інші бажання й мрії. яке щастя мати можливість отримати омріяну професію, працювати за покликанням. ну і звичайно отримувати за це достойну платню. адже тоді не треба замислюватись над проблемою де взяти гроші можна прцювати, читати книги, мандрувати і робити ще багато цікавих речей. отже, зміст поняття "щастя" залежить від суспільства, його рівня розвитку, рівня освіи суспільства і його членів.

якщо людина неосвічена, "темна", у неї немає ніякої цікавості до світу, який її оточує. "ситий голодного не розуміє", - кажуть в народі. і недаремно. людину треба нагодувати, вивчити, розвинути духовно. і вона потягнеться до світлого.

 

1.  нація  -  5  букв,  6  звуків. 2.  співжиття  -  9  букв,  8 звуків. 3.  покоління  -  9  букв,  8  звуків. 4.  традиція  -  8  букв,  9  звуків. 5.  філософський  -  12  букв,  11  звуків. 6.  надзвичайний  -  12  букв,  12  звуків. 7.  джерело  -  7  букв,  6  звуків. 8.  просторіччя  -  11  букв,  10  звуків.

Ще зовсім недавно сонечку було важко дотягнутися до землі крізь волохаті, сіро-сині, неначе брудні, вологі хмари. ще зовсім недавно біліли подвір'я сріблястим снігом. а сьогодні біліють своїм святковим вбранням вишеньки і яблуньки, грушки й сливки, неначе наречені. а красені-каштани у відповідь на сліпучо-білий, такий чистий цвіт «дівчат» викинули свої свічечки-пірамідки з жовто-червоною облямівкою. та й берізка цієї весни майже не відстає від найновіших тенденцій моди: у неї цьогосезонна сукня із жовто-зеленого бісеру, що нагадує різної довжини сережки, які кокетливо звисають або , коли їх, ніби ненавмисно, займає вітер-пустун. черемха знову буяє цвітом і пахощами, які ні з якими іншими не сплутаєш. мабуть, то справжні французькі парфуми, які весна з самого парижа. лише старі дуби якось не зорієнтувалися, що цієї весни одягти. їм, дідусям, ще не зрозуміло, чи то вже справжнє і сило, тому так довго і світять своїм кістяком у лісі. а яким килимом весна вистелила землю: на зеленому тлі — то жовті цяточки кульбаби, то сині рясту або проліска, то темно-фіолетові курячої сліпоти. все навкруги дихає свіжістю та молодістю весни.