Написати реченя щоб у ньому було ці два слова метушливо, плекати и ще реченя щоб у ньому було два слова серпанок, пшениця, и остання речення з ціми словами ттремтіти, чепурний. чепурний-гарно вдягнений и т.д серпанок-легка прозора тканина

каченята  метушливо,плекати біля качки

хоч як в світі не було б метушливо, мати завжди буде плекати свою дитину.

Объяснение:

Кожна людина поділяє свій час на буденність та відпочинок. Та найкраще відпочивати з користю, адже у світі є стільки цікавого та дивовижного, що кожний може знайти собі щось по духу. Захоплення – це те, що нам подобається робити, те, що викликає у нас інтерес.

Моїм улюбленим заняттям є читання книжок. Кожен протягом життя не один раз звертається до них, звертається за знаннями, за порадою. Адже книга – це помічник, порадник, вірний друг, провідник у світ фантазій та мрій. Вона допомагає мені пізнати себе та навколишній світ, зорієнтуватися у

житті, вказує на вихід із складного становища та занурює мене у найпотаємніші куточки душі.

Щасливий той, хто дружить з нею, і немає, на мою думку, більш нещасного, ніж той, хто не любить читати. Адже читання книжки – це не просто отримання будь-якої інформації, це занурення у світ фантазій величезної кількості різноманітних і дуже талановитих авторів. А може, і не фантазій, а справжнісіньких переживань, реальних подорожей і багато чого іншого.

Зараз багато хто вважає, що краще подивитися фільм аніж провести свій вечір у компанії цікавої книги. Але це не так. Читаючи, ми не тільки уявляємо собі героїв, а

й відчуваємо по відношенню до них певні емоції. Книгу можна читати багато разів і, дивуючись, весь час знаходити щось нове. А от фільми, зняті за книгами, найчастіше дивляться один єдиний раз, приймаючи і оцінюючи роботу знімальної команди і порівнюючи з оригіналом – книгою.

Книга – джерело знань! Як багато цікавого і неймовірного можна дізнатися з книг: про любов, щастя, далекі країни. А енциклопедії та словники дадуть відповідь на будь-які, навіть найскладніші запитання.

Книга – прекрасний б проведення дозвілля. З нею кожен мій день стає цікавішим, бо я можу поринути у минуле та уявити майбутнє.

Пожежа в степу. Папір, акварель (21,4 × 29,6). [Н. p. 12.V] 1848.

Внизу посередині малюнка чорнилом авторський підпис і дата: Т. Шевченко 1848.

Малюнок наклеєний на альбомний аркуш, на якому справа вгорі чорнилом позначено: 41.

На верхньому краю альбомного аркуша олівцем напис: Оригинальний рисунокъ Шевченки, подаренный г-мъ Шрейберомъ.

Під малюнком по нижньому краю альбомного аркуша тушшю напис: Видъ степнаго пожара въ киргизской степи во время слЂдованія транспортовъ въ УкрЂпленія близъ Аральскаго Моря. 12-го мая 1848 года въ вЂденіи Г. М. Шр... на заливъ р. Ори.

Про пожежу в степу під час переїзду експедиції О. І. Бутакова з Орська до Раїма Шевченко розповідає в повісті «Близнецы»:

«Я стал внимательнее всматриваться в горизонт и, действительно, вместо тучки увидел белые клубы дыма, быстро исчезающие в раскаленном воздухе. К полдню пахнул навстречу нам тихий ветерок, и я почувствовал уже легкий запах дыма... И пока транспорт раскидывался своим исполинским каре вокруг залива, я уже купался в нем. Пожар был все еще впереди нас, и мы могли видеть только один дым, а пламя еще не показывалось из-за горизонта. С закатом солнца начал освещаться горизонт бледным заревом. С приближением ночи зарево краснело и к нам близилось. Из-за темной горизонтальной, чуть-чуть кое-где изогнутой линии начали показываться красные струи и язычки. В транспорте все затихло, как бы ожидая чего-то необыкновенного. И, действительно, невиданная картина представилася моим /5/ изумленным очам. Все виденное мною днем, как бы расширилось и облилось огненными струями почти в параллельных направленнях. Чудная, неописанная картина! Я всю ночь под своєю джеломейкою и, любуясь огненною картиною, вспоминал нашего почтенного художника Павлова...

Вблизи транспорта, на темной, едва погнутой линии и на огненном фоне, показался длинный ряд движущихся верблюжьих силуэтов... Верблюды двигались один за другим по косогору и исчезали в красноватом мраке, точно китайские тени. На одном из них, между горбов, сидел обнаженный киргиз и импровизировал свою однотонную, как и степь его, песню. Картина была полная» (див. т. IV, стор. 89, 90 1).

Про цю пожежу розповідає також О. І. Макшеєв:

«На другой день после нашего выступления мы видели вдали паль, то есть огонь, пущенный киргизами по степи, чтобы сжечь старый ковыль и дать возможность беспрепятственно расти свежему, и долго любовались, как отдельные сначала огоньки постепенно сливались в непрерывные нити, сопровождаемые сильным заревом. По желанию генерала Шрейбера Шевченко нарисовал акварелью эту импровизированную иллюминацию и подарил ему свой рисунок» (А. Макшеев, Путешествия по киргизским степям и Туркестанскому краю, СПб., 1896, стор 29).

В літературі зустрічається під назвою «Вид пожара в киргизской степи» («Шевченківський збірник», т. I, Пб., 1914, стор. 120 — 121).