Скласти по одному реченню з кожним видом займенників

Золотий(означення) тризуб(підмет) на блакитному(означення) тлі(додаток) як(підмет) символ влади - (дуже давній )(означення)знак(присудок). його(додаток) використовували(присудок) ще за часів київської русі(обставина). отже, нашому гербу понад тисячу років. дивна річ, чому саме тризуб вважають гербом україни? мабуть, тому, що число «три» завжди вважали числом казковим, чарівним. а ще, можливо, в тризубі(додаток) відображено(присудоке) (триєдність життя)(підмет): батько - мати - дитина(присудок). вони(підмет) символізують(присудок) (силу, мудрість і )

Тема: зображення власного ставлення поета до важкого кріпацького життя на Україні.

Вірш умовно можна поділити на три частини, кожна з яких має свій мотив: заповіт поета поховати його на батьківщині, спонукання народу скинути пута неволі, палкий заклик побудувати вільну країну в сім'ї народів.

Провідний мотив: заклик до українського народу визволитися від гніту заради щасливого майбутнього.

Основна думка: «і мене в сім'ї великій, в сім'ї вольній, новій, не забудьте пом'янути незлим тихим словом».

Ідея: віра поета у краще майбутнє для свого народу.

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш.

Вид лірики: громадянська.

Художні засоби.

Епітети: «лани широкополі», «злою кров'ю», «сім'ї великій, …вольній, новій», «незлим тихим словом».

Постійні (сталі) епітети: «степу широкого», «Вкраїні милій», «синєє море», «вражою кров'ю».

Індивідуально-авторський епітет: «Дніпро ревучий».

Персоніфікація: «Дніпро реве …, понесе … кров».

Метафора: «полину до … Бога», «кров'ю волю окропіте».

Повтори (епіфора, єдинозакінчення): «… Бога».

Повтори (тавтологія): «реве ревучий», «…в сім'ї великій, сім'ї...».

Повтори (анафора, єдинопочаток): «Як …».

Алітерація (звук [р]): «реве ревучий», «І вражою злою кров'ю волю окропіте».

Звукопис: «Дніпро реве».

Контраст: «полину до самого Бога молитися... а до того я не знаю Бога».

Тлумачення контрасту сучасними дослідниками творчості Т. Шевченка: «Після смерті поета його душа не буде допущена до Бога, аж доки Україна не стане вільною».