Укажіть просте речення.a) тепер він ішов вузькою покрученою вуличкою, немов коридором, повним каміння.б) під стінами у хаті стояли масивні лави, на яких працювали господарі.в) усе зникало у вогнях світових потрясінь, навіть цілі народи й цивілізації.г) ще тільки б знати, що немарно в світі цім топтав дорогу, сиву од століть.​

Вітчизну і матір не обирають. можливо, саме тому ці два слова часто вживаються поруч. адже вітчизну ми теж називаємо матір’ю. кожний із нас під словом вітчизна уявляє рідні обличчя батьків, друзів, рідних. і, захищаючи вітчизну, кожний захищає найдорожче. для моєї сім’ї день захисників вітчизни — не просто дата в календарі, а одне з найвизначніших свят. мій прадід загинув, захищаючи вітчизну. його листи і похоронка бережно зберігаються у нашій оселі. мама і бабуся навіть їздили на його могилу кудись на львівщину. мій дідусь — кадровий військовий. куди тільки не кидала його доля! разом із бабусею вони об’їздили майже весь колишній радянський союз. моя мама і народилась не в україні, а на камчатці. а мій татко — офіцер запасу. після закінчення авіаційного інституту він два роки служив авіаційним техніком і має звання старшого лейтенанта. я теж мрію стати військовим. після закінчення школи сподіваюсь вступити до харківського військового університету. ось і буде у нас військова династія. професія захищати батьківщину, на мою думку,— найпочесніша з професій на землі. я не розумію юнаків, які намагаються уникнути військової служби, адже армія завжди гартувала і тіло, і дух. лише в лавах армії кується мужність. це моє переконання. тому я багато уваги приділяю спорту, майже стільки, скільки і навчанню. дехто говорить, що нам нічого захищати, бо у нас немає держави. я так не думаю. економічні негаразди — це процес становлення нашої молодої держави, це як хвороба, яку треба подолати. а хіба хвору матір напризволяще? ні, її лікують і захищають. я дуже радий, що президент україни узаконив день двадцять третього лютого як день захисників вітчизни. сподіваюсь, що ми повернемося до традицій урочисто відзначати проводи до лав української армії. така інформація вже була в пресі. жителі дергачівщини урочисто вітали юнаків, які поповнили лави захисників батьківщини. як добре, що ми живемо в миролюбній державі, але мир треба не тільки берегти, а і вміти захищати. а коли вже жінки обирають професію військових, то нам, сильній половині суспільства, має бути соромно за те, що є серед нас такі, що уникають військової служби. день захисників вітчизни — це свято сивих ветеранів і військовослужбовців усіх поколінь, це свято нинішніх військових і тих, що прийдуть за ними, це свято тих жінок, які чекали своїх рідних з армії або ділили з ними нелегку військову долю. отже, день захисників вітчизни — всенародне свято.

Свобода. Незалежність… Бажаний стан для багатьох. З одного боку, людина може бути вільною в суспільному житті, з іншого боку, існують певні обмеження.

По-перше, кожна людина вільна, бо має свободу вибору, свободу думки чи слова. По-друге, у деяких ситуаціях особа відчуває тиск із боку суспільства, яке має певні закони й норми моралі.

Прикладом людини, яка вільно відстоює свої переконання, є Ґрета Тунберґ. Ця шведська політична активістка виступає за протидію глобальному потеплінню та зміні клімату. Дівчинка навіть стала «Людиною року» за версією одного з журналів. Погляди Ґрети впливають на політику й економіку багатьох країн. Вона, мабуть, досягла найбільшої свободи, бо чинить відповідно до власних бажань, інтересів, цілей, є відповідальною за своє життя і за те, що відбувається у світі.

У художній літературі є багато прикладів того, як суспільна думка впливає на життя людини. Згадаймо хоча б головну героїню поеми Тараса Шевченка «Катерина». Трагедія дівчини в тому, що вона покохала офіцера й народила позашлюбну дитину. Батьки виганяють Катерину з дому, бо в умовах кріпосного суспільства норми моралі були надто жорстокими. Дівчина не змогла вільно виховувати свого сина лише через те, що оступилася на життєвій дорозі.

Таким чином, особистісна свобода – це можливість вибору. Людина є вільною, коли може чинити згідно зі своїми бажаннями й поглядами, водночас суспільні закони й норми моралі в певних ситуаціях обмежують особистість у її діях.