Надпишіть члени речення і частини мови. 50 іду далі-усе пшениця й пшениця.коли ж цьому край буде? біжить за вітром, немов табун лисиць, і блищать на сонці хвилясті хребти.а я все йду, самотній на землі, як сонце на небі, і так мені добре, що не впаде між нами тінь когось третього.прибій колосистого моря йде через мене кудись у безвість.урешті стаю.мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, наче збита крилами бджіл. просто під ноги лягла співуча арфа й гуде на всі струни. стою і івса, пшениці, ячмені — все се зіллялось в одну могутню хвилю; вона все топить, все забирає в полон. молода сила тремтить і поривав з кожної жилки стебла; клекотить в соках надія й те велике жадання, що його звати — плодючість.

" в середу рано гриця отруїла." (маруся чурай "ой не ходи, грицю")

отруїла - [ о т р у й і л а ] - 7 букв, 8 звуків.

" стоїть місяць над горою, та сонця немає" (маруся чурай " засвіт встали козаченьки")

немає - [ н е м а й е ] - 5 б., 6 зв.

"прийми ж мою марусеньку, як рідну дитину" (марія чурай "засвіт встали козаченьки")

мою - [ м о й у ] - 3 б., 4 зв.

" трачу літа в лютім горі і кінця не " ( марія чурай " віють вітри, віють буйні" )

лютім - [ л' у т і м ]

" на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная. " ( укр.нар. думи " маруся богуславка")

темниця - [ т е м н и ц' а ] - 7 б., 7 зв.

речення — це синтаксична одиниця, яка слугує для формування повідомлення і передачі думки. за метою висловлювання речення поділяють на розповідні, питальні, спонукальні. розповідні речення містять у собі повідомлення (у всіх було легко й радісно на серці); у питальних реченнях про що-небудь запитується (хіба щастя може бути одноманітне? ); у спонукальних реченнях виражається спонукання до дії (розцвітай ти, весно красна! (нар. усі ці речення можуть бути також окличними, якщо вони виражають радість або сум, здивування або захоплення того, хто говорить (гетьте, думи, ви хмари осінні! тож тепера весна золота! (леся украї або неокличними, якщо вони є емоційно нейтральними, тобто додатково не виражають почуттів мовця.

залежно від будови речення поділяються на прості та складні. простим називається речення, яке має тільки одну граматичну основу (вибігла на вулицю весела дітвора). у складному реченні можуть бути дві і більше граматичні основи, тобто дві і більше частин. частини складного речення можуть бути пов’язані між собою за інтонації та сполучників (я прибіг додому дуже швидко, але батька вже не було — сполучникове речення) або за змістом, а також інтонаційно (сонце сяє, пташки щебечуть, бджоли гудуть — безсполучникове речення).

за наявністю головних членів прості речення поділяють на двоскладні та односкладні. у двоскладних реченнях присутні і підмет, і присудок (над нашим краєм пісня шириться й росте). в односкладних реченнях граматична основа складається з одного головного члена (підмета або присудка), другий головний член не потрібен, оскільки зміст речення і так зрозумілий (не вчись руйнувати, а вчись будувати (нар.