Срочьно з якымы б вы словамы хотилы звернутыся до однолиткив шоб зберегты тыр в наший

чим я можу прислужитися україні?        

батьківщина - що ж вона для мене? рідне місце, де я виросла, чи всього лише точка на карті? у будь-якому випадку, це місце дуже мені дороге, і, звичайно, не я одна так думаю.            гляньте на    україну з точки зору ії, і ви побачите, що це здебільшого зелене, чарівне місце з плодючими землями, з багатими запасами різних корисних копалин і з дуже вигідним ічним розташуванням – у самому серці європи. але, нажаль, не кожен може усвідомити це. деякі люди, що живуть в україні, не бережуть її, всіляко порушують елементарні правила, не шанують її природи та багатств.                                                                                                                                        ми розвиваємося, щось розробляємо, вдосконалюємо, будуємо, ламає всім здається, що це робиться на благо, що ми будемо жити краще від цього. але хіба всі ці заводи, важка промисловість не забруднюють своїми ві і парами природу, атмосферу, воду? а якщо так подумати, нам від цього краще або гірше? я вважаю, що від цього нам гірше, але якщо в майбутньому будуть розроблені спеціальні фільтри для заводів, чи інші види більш безпечної діяльності, то громадяни цієї країни виграють у всьому. це і чисте довкілля, і грошовий прибуток.             я одна не зможу своїй країні, адже один в полі – не воїн. але якщо інші люди захочуть зробити хоч по маленькій добрій справі, то це буде просто чудово, люди стануть більш уважними до своєї землі, держави.  а поки я намагаюся не смітити, використовую багаторазові сумки в супермаркетах, переробляю відходи, закриваю кран, коли вода не потрібна, щоб вона даремно не витрачалася, не палю та веду здоровий спосіб життя. також я сумлінно вчуся, щоб в майбутньому у мене була хороша професія і я змогла принести користь українському суспільству.              найголовніше зараз - це зрозуміти, що україна без нас, простих громадян, сама не взмозі сказати на весь світ: «я - охайна, ввічлива, заможна, чиста та справедлива країна», бо україна без громадян, як і громадяни без україни - нічого не варті!

Уявіть собі, що одного чудового ранку ви прокидаєтеся й помічаєте, що навколо вас відбуваються фантастичні події. ось ви біжите знайомою вулицею і раптом провалюєтеся крізь люк у секретний штаб таємного товариства боягузів. а ще дізнаєтеся, що ваша рідна бабуся винайшла часоліт, а землю от-от мають захопити підступні космічні прибульці, які заразили більшість людей вірусом страху і порятунок людства залежить тільки від вас! виявляється, що головне — це вміти здолати свій страх. і тоді найпотужніша зброя перетворюється на пил, а нездоланних космічних завойовників роблять безпорадними… звичайні земні квіти. от тільки треба в слушну мить зуміти скористатися загадковим засобом від переляку №  9!