Сопілка повний переказ починаєтся не з якось повертався козак але є в переказі​

Доброго дня! - доброго дня! за якою книжкою ти до нас завітала? - лабору запитала мене бібліотекар. - я хочу прочитати повість пауля маара "машина для здійснення бажань". - дуже добре. зверни увагу, що книги на стелажах розташовані в алфавітному порядку з прізвищем авторів, а тому підійде до стелажів з буквою "м". - дякую за . - бачу, що ти знайшла те, що шукала. - так. - давай я запишу інформацію про цю книгу у твоїй формулі, - запропонувала мені бібліотекар. - будь ласка, - відповіла я. і протягнула їй книгу. - ціх книг у нас всього 8, а бажаючих їх прочитати багато. тому буду рада бачити тебе через два тижні. маю надію, що цього разу тобі достатньо, щоб прочитати цю пригодницьку повість, - мовила бібліотекар, повертаючи книгу. - звичайно, що так. до побачення! - бувай. всього тобі

ми живемо в неспокійному світі відчуження людини від своєї суті. криза людини, духовна криза людства — нині найбільша тривога світу. людина змаліла і заплуталась у надпродукції речей, ідей та арсеналів зброї — і свої витвори вона почала ставити понад свого творця.

звичайно, ми в авангарді людства — у галузі революцій, руйнування традицій, самознищення. ми перші дали світові чорнобиль. ми перші переживаємо кризу людини — і саме ця криза вимагає перебудови і нового мислення.

на вітрині мод зарясніло слово «духовність». воно вже стало легким, як полова. одні для заповнення духовного вакууму заводять духові оркестри й агітмузей у приміщенні храму. ті почали давати служителям культу громадські доручення. ті несуть своїх дітей до церкви охрестити, але потім не вчать їх жити по-християнському. ті збирають матеріал про пришельців із космосу та цікавинки з індійської культури. інші, зрештою,

духовні зусилля в науковій та мистецькій праці — і теж наче входять у сферу духовного…

але чому ці похвальні заняття не виробляють того високого етичного ідеалізму, ефірної любові, безкорисливого служіння ідеалам, які породжувала висока віра, що йшла від нагірної проповіді христа?

будівельні камінці вторинного походження можна цінувати, збирати, шліфувати, але храму з них не збудуєш. згадаймо давній переказ про двох будівників. одного чоловіка з тачкою, наповненою камінням, запитали: «що ти робиш? » — «та от звеліли возити каміння — вожу». «а що ти робиш? » — запитали другого, такого ж. — «я будую собор святого петра».

собор святого петра в римі стоїть завдяки тому, другому. всі великі собори минулого — це, передусім, пам’ятки високого духу. всі великі творіння данте, рафаеля, сервантеса, шевченка — це теж творіння не пера і пензля, а творіння духу. всі безумно одважні пошуки невідомої землі, експедиції колумба і магеллана йшли від одержимості духом і великої віри у великого бога.