ответ:Люди часто думають i говорять про те, що таке особистiсть. Це завжди
цiкаво й завжди хвилює, адже всi ми люди й живемо серед людей.
Так, у всiх рiзнi професiï, заняття й посади, усi виконують
неоднаковi завдання. Але ким би хто з нас не був, вiн, насамперед,
особистiсть, а вже потiм носiй якоï-небудь суспiльноï
функцiï. Що таке особистiсть? У чому проявляються ïï
якостi?
Бути особистiстю — значить зберiгати здатнiсть
орiєнтуватися в рiзноманiттi знань i ситуацiй i вiдповiдати за
свiй вибiр, зберiгати своє неповторне я. Чим богаче мир i чим
складнiше життєвi ситуацiï, тим актуальнiше проблема волi
вибору власноï життєвоï позицiï. Зберегти свою
неповторнiсть, залишитися самим собою навiть у самих складних умовах
людин може, тiльки залишаючись особистiстю
Вiльно i невимушено почуває себе в сучасному життi той, хто
постiйно вчиться орiєнтуватися в нiй, обирати для себе цiнностi,
що вiдповiдають особистим здатностям i схильностям i не суперечним
правилам людського спiлкування. Людина має величезнi можливостi
для сприйняття культурних i духовних цiнностей i для власного
самовдосконалення. Щоб стати особистiстю, кожна людина повинен постiйно
розвиватися, займатися самовихованням. I кожний це знає й
намагається розiбратися в собi, зрозумiти себе, осягти себе,
осягти свiй внутрiшнiй мир. Ми намагаємося зiставляти себе з
навколишнiми, спiввiдносити особисте життя iз суспiльноï, свiй
iнтерес до миру з iнтересом його до себе, щоб вiдповiсти на головнi з
головних питань: який я? як i для чого я живу? чи всi я вiдкрив у собi?
Кожна людина сам повинен себе виховувати. Нiхто не прийде й не
скасує в ньому недоброзичливiсть, заздрiсть, лицемiрство,
жадiбнiсть, страх перед вiдповiдальнiстю, непоряднiсть Головним у
духовнiй культурi особистостi можна вважати активне, творче вiдношення
до життя: природi, суспiльству, iншим людям, собi самому. Нам, що
вступає в життя, треба знати про те, що культура людини не повинна
бути зведена тiльки до начитаностi, ерудицiï, хоча й це дуже важливо-
Культуру людини неважко оцiнити. Опанувати культурою може тiльки
дiяльна, активна людина, що вiдкрила для себе всього ïï
багатства. Мистецтво й лiтература , традицiï й звичаï дуже
повчальнi i ïхнє знання полегшує життя
Але є ознака духовноï культури особистостi, що дуже важливий,
— готовнiсть людини до самовiддачi й самопожертви. Турбота про
людей i прагнення до м повиннi стати не тiльки добрими
словами, але й добрими справами. Протягом всього життя потрiбно
формувати й розвивати в собi кращi якостi й переборювати тi, що
заважають розкриттю особистостi, ïï самоствердженню в
колективi. На жаль, багато хто вважають, що свобода особи — це
воля не дотримуватися встановлених у суспiльствi законiв, порядку. Але
таке поводження замiсть користi приносить тiльки шкода, причому
страждає не тiльки сама людина, але й навколишнi його люди
У життi всяке буває. Закривати ока на ïï труднощi,
випробування, тяготи не можна. Кожному з нас доводиться
разочаровиваться, страждати, зневiрятися в себе, мучитися каяттями
совiстi, бути винуватим i бути без причини скривдженим. Але потрiбно
навчитися переборювати бiль вiд образ i несправедливостi й виносити з
пережитий урок. У подоланнi труднощiв загартовується характер,
здобувається життєвий досвiд. Якщо людина всiм цим
опанує, вiн зумiє правильно вибрати життєву позицiю,
буде вiдрiзняти головне вiд другорядного, виховає в собi силу волi
Нiколи не потрiбно забувати про неминущi цiнностi. А ще дуже важливо
навчитися вимогливостi до себе, вiдданостi справi, проходженню боргу,
вiрностi дружбi й протистоянню злу, повазi до старшого й служiнню
своïй краïнi. Щоб стати особистiстю, кожному необхiдно уважно
вдивлятися в себе й у життя. Дуже важливо виховати в собi єднiсть
слова й справи, не забувати, що будь-яка ситуацiя — це
своєрiдна школа поводження в житті.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
2.Визначте складну синтаксичну конструкцію з усіма типами зв'язку (безсполучниковим, сурядним і підрядним / / А За коліями, супроти депо, біля колодязя під дашком стояла черга з цеберками і коромислами, і той, хто тяг воду, довго крутив корбу: колодязь був глибокий. Б Небо прорізали вогняні стріли, ударив грім, на пильних дорогах знявся вихор. В І пригадалося йому дитинство: над водами хиляться лози, лелека пливе в висоті. Г Коли відчинились двері, вона лише злегка повернулась, щоб упевнитись, хто увійшов, і знову зосереджено схилилась над книжкою. 3. Визначте кількість частин складної синтаксичної конструкції: Перше що побачив Климко коли розплющив очі було велике коло червоного сонця у вікні воно світило мов крізь морок і хлопчик став пригадувати де він (розділові знаки пропущено). А Три Б чотири В п'ять Г шість Завдання 4—5мають по п'ять варіантів відповіді, серед яких ДВА правильні. 4. Продовжте твердження: «До складних речень із різними видами зв'язку належать синтаксичні конструкції...». А По чорній річці поміж білими берегами прудко пливе човен, тане вдалині й обертається в цятку: за ним несе вода другий, порожній, хлюпає в його білі боки і фарбує їх у чорний колір. Б Книги — морська глибина: хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить. В Мовчала ніч; усі мовчали; і соловейко задрімав; на небі зірочки блищали, за гаєм місяць виглядав. Г Ти не дивуйсь, що гаснуть зорі, як зійде ранок золотий, що хвилі ніжні і прозорі змивають берег кам'яний. Д Хай кущ старий і всохне без дощів, весною пагін молодий цвістиме. 5. Укажіть ДВІ складні синтаксичні конструкції, у яких правильно вжито розділові знаки. / / А Протягом усієї довгої зими я відчував, щось має статись у цьому світі, щось неминуче станеться. Б Тухля була оселя не дуже давня і деревина, що росла на тухольській долині, була геть-геть молодша і до тої липи. В Можливо, та сосна ввійшла в моє життя і поселилась в якихось там клітинах мозку тому, що саме з її вершини я вперше в житті заглянув у свою долю, побачив ту велич і красу, яка стала у моєму житті вирішальною. Г Можливо, не тільки лісник, а й школярі-юннати навідувалися сюди та ще в інші знайомі їм місцинки, щоб залишити корм для підгодівлі зайців, козуль, оленів. Д Працює Тоня, купає овець, швидко, спритно і якось аж сердито наче хоче їх своїм рогачиком потопити, працює, а душа горить, а думки все про Віталика. 6. Установіть відповідність Характеристика речення 1) складносурядне 2) складнопідрядне 3) безсполучникове 4) з різними видами зв'язку Приклад А Посріблені ліси окуталися тінню, а небосхил горить і віти золотить. Б Я Нептуну півкопи грошей в руку суну, аби на морі шторм утих. В Скрізь: на подвір'ї, і в саду, і на городі — все тяглося до сонця і раділо йому. Г У цьому ж лісі я пив самоту осінню, тут весну цілувала ти під шелест верховіть. Д Яблуня гупнула яблуком, зітхнув с татарський брід, а з хмари ошелешено вискочив місяць, і на подвір’ї ожили чорнобривці. 7.Паралельний вид зв'язку речень властивий реченням рядка / / А Жінкам, які подають руку для вітання, дозволено не знімати рукавички. До того ж не тільки тоді, коли рукавички є елементом жіночого туалету. Б Не можна подавати руку через стіл. Навіть найвищий начальник для цього має вийти з-за стола. В Не вітаються потиском рук через поріг. Некультурно вітатися рукостисканням, тримаючи другу руку в кишені, спершись на одвірок чи щось інше, напівлежачи тощо. Г Після тривалої розлуки люди, що перебувають у близьких, щирих стосунках, часто на знак вітання обнімаються. Поплескувати при цьому партнера по плечах, як це роблять араби й американці, у нас не узвичаєно. 8. Увідповідніть речення із засобами зв'язку, якими їх з'єднано. / / 1) вставне слово 2) прислівник 3) вказівна частка 4) синтаксичний паралелізм А Важливим невербальним знаком вітання є потиск рук. Це елемент європейської культури спілкування, який поширився на весь світ. Б Першим руку подає старший молодшому, жінка - чоловікові, соціально вищий – соціально нижчому, а не навпаки. Якщо присутніх багато, то доречно обмежитися потиском рук із господарем (господинею) дому чи начальником, а з іншими, вклонившись, привітатися словами. В У Європі потиск рук застосовують не всюди однаково. Англійці, приміром, використовують його нечасто, а в німців, навпаки, рукостискання настільки поширене, що, як пишуть місцеві гумористи, саме за ним у світі впізнають туристів із Німеччини. Г Чоловіки, за винятком дуже старих і хворих, подаючи руку, підводяться. Жінки, особливо старшого віку, коли вітаються з чоловіками або молодшими жінками, можуть подавати руку сидячи. Д Коли руки мокрі, брудні тощо, потрібно, вибачившись, привести їх до порядку і тоді обмінятися потиском рук. Тут можна обмежитися словесним вітанням і поклоном з приємною усмішкою.
Я вважаю , що не кожну людину можна назвати особистістю. По - перше, людина яка не має своєї думки , не можна назвати особистістю. Якщо людина завжди з усім погоджується , не маючи своєї думки , це дуже погано. По друге , особистість поважає людей , що її оточують. Неважливо, добре чи погано людина відноситься до тебе , але ти повинен мати стриманість , щодо цієї людини. Також це залежить від рівня вихованості. Навіть якщо тобі неприємно спілкуватися з нею , будь ввічливим. Отже , кожна людина обирає бути їй особистістю чи ні , це вже діло кожної людини.