Складіть речення за схемами, тематично поєднавши їх. хоч хоч ​

Вона така неповторна, мелодiйна i спiвуча, бо ввiбрала в себе гомiн дiбров i лукiв, полiв i лiсiв, духмяний, пянкий запах рiдної землi. у народу немає бiльшого скарбу, нiж його мова. бо саме мова - це характер народу, його память, iсторiя i духовна могутнiсть. у нiй вiдбиваються звичаї, традицiї, побут народу, його розум i досвiд, краса i сила душi, вона його, народу, цвiт i завязь. ще в дитинствi рiдна мова є нам пiзнавати свiт, вiдкривати для себе великий i чарiвний свiт життя. без мови не може iснувати i розвиватися суспiльство, бо вона є людям обмiнюватися думками, висловлювати свої почуття, досягати взаєморозумiння, створювати духовнi цiнностi. слово надто багато важить в життi, як вiдомо, воно може впливати на долю, воно вмить змiнює настрiй, робить людину щасливою або розгубленою. прикро, коли чуєш, як часом, люди спотворюють нашу мову такими словами, яких не знайдеш у жодному iз словникiв. чи то нехтуючи, чи то не знаючи мови. той, хто зневажливо ставиться до рiдної мови, до рiдного народу, не вартий уваги i поваги. i це болить нам, тим, хто любить рiдну україну, рiдну мову. мова служить нам завжди. щирими словами ми звiряємося у дружбi, словами нiжними вiдкриваємо серце коханiй людинi, словами гострими i твердими, "мов криця", даємо вiдсiч вороговi. не можна ходити по рiднiй землi, не зачаровуючись рiдною мовою, не знаючи i не вивчаючи її. наша рідна мова. вона нам рідна, як мама і тато, як та земля, на якій ми зростаєте. бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили свої перші слова. ця мова зрозуміла і рідна всім свідомим українцям, так як полякам — польська, німцям — німецька, ійцям — ійська . бо без мови немає народу. і так само, як у кожній людині є одна мама, так і мова рідна лише одна. людина може знати дві, три і більше мов, але рідною залишається материнська мова. українська мова - це барвиста, запашна, невянуча квiтка, яка вiчно квiтне, долаючи час, барвисту стрiчку iз давнини у майбутнє. вона виткана i червоною калиною, i синiм барвiнком, i вишневим цвiтом та запашною рутою-мятою.

Объяснение:1. Мова - душа кожної національності, її святощі, її най-

цінніший скарб (І. Огієнко). 2. Мова - це не просто б

спілкування, а щось більш значуще. Мова - це всі глибин-

ні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять,

найцінніше надбання віків. Мова - це ще й музика, мелодика,

фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна і мисленнєва

діяльність народу (О. Гончар). 3. Мова - духовне багатство

народу (В. Сухомлинський). 4. Мова - це глибина тисячоліть

(М. Шумило). 5. Мова - це система знаків фізичної природи,

що виконує пізнавальну й комунікативну функції в процесі

людської діяльності (3 посібника). 6. Мова є системою знаків, що виражають ідеї, а тому її можна порівняти з письмом, з азбукою для глухонімих, із символічними обрядами, із формами ввічливості, із воєнними сигналами тощо (Ф. де Соссюр)