Яміський житель. і як городянин я звик до того , що мене завжди оточують комфорт і цивілізація, мені звичні шум транспорту, фабрик, заводів. поруч магазини, зупинка автобуса,телефон . швидкий круговорот життя , чергування днів, тижнів, місяців не встигаєш озирнутися - а вже пройшов рік, і ось вже знову перше вересня, знову школа і навчання. і тому моменти «відриву від цивілізації» дуже приємні і запам'ятовуються надовго. наприклад, те, як ми з татом влітку були на риболовлі. цього літа я був у селі у бабусі. як-то на вихідні приїхав батько, і ми вирішили . прокинулися в той день раніше. тільки починало світати, і було досить прохолодно. ми накинули куртки , взяли вудки, накопано з вечора черв'яків, хліб (теж для приманки), термос з розпареній перловкою (на неї чудово клюють окунці), невелике відро, бутерброди. сіли навелосипеди і поїхали до річки. там ми знайшли тихе місце між двома вербами, розташувалися і закинули вудки. сиділи ми довго, чекали, але поплавці все не рухалися, хоча тато і говорив, що найкраще клює на світанку. ми змінювали наживку, знову закидали вудки, але нічого не ловилося. папа нарікав, що з вечора не прикормив рибу. і тут я подумав, що непогано було б начепити на гачок відразу і хліб, і черв'яка. так я і зробив. пройшло зовсім небагато часу, і мій поплавець стало тягнути вниз. ура! але виявилося, що, коли риба клюнула, потрібно ще зуміти правильно витягнути вудку, щоб здобич не зірвалася з гачка (підсікти - швидким та різким рухом підняти вудку вгору). папа привітав мене з почином. далі справа пішла веселіше. разів зо два риба зривалася у мене з гачка, зате батько смикав одну за іншу
Валерия Воробьева396
09.10.2020
Ми з дмитром товаришуємо ще з першого класу. однолітки кажуть, що нас навіть водою не розіллєш. і хоча з дмитром інколи каші не звариш, але я на це закриваю очі.ось і минулої суботи ми домовилися піти вудити рибу. я і черв'яків накопав, і вудочки приготував, а товариш навіть за холодну воду не брався. о восьмій ранку ми мали зустрітися біля криниці, але дмитро з'явився аж через півгодини. я лише розвів руками. риболовля виявилася вдалою, ми спіймали багато карасів. після обіду почали насуватися дощові хмари, і ми, взявши ноги в руки, змушені були тікати додому. злива наступала нам на п'яти, ми дуже промокли і змерзли так, що зуб на зуб не попадав. але все одно були задоволені.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Зробіть синтаксичний розбір речення : тож не тільки люди, а й тварини носять у своєму сердечку пам‘ять і любов до рідної землі