Фонетичний розбир слова легкий усмихаеца

лег-кий - [лехкий] (у вимові звук г передається як х, але на письмі позначається г)

  2 скл,6б,6зв

[л]  —приголосний,сонорний, плавний

[е]  — голосний, наголошений

[х]  —приголосний,шумний,глухий

[к]  —приголосний,шумний,глухий

[и]  — голосний, ненаголошений

[й]  —приголосний,сонорний

 

ус-мі-хне-ться –  [усм’іхнец: а].

  4 скл,11б,10 зв

[у]  — голосний, ненаголошений

[с]   —  приголосний,шумний,глухий

[м']  —приголосний,м’який,сонорний

[і] — голосний, ненаголошений

[х]  —приголосний,шумний,глухий

[н] —приголосний,сонорний, носовий

[е]  — голосний, наголошений

[ц']  —приголосний,пом’якшени,глухий

[а] — голосний, ненаголошений

 

Каторжна - докія   - головна героїня твору. мачуха   докії. пріська (з нею степан зрадив докію) одарка ( одного разу мачухапослала її до тітки одарки глечика попрохати. у одарки вечорниці.) санька (і санька згорить? санька - маленька дівчинка, дочка досвітчаної матері. докія за останній час дуже влюбила гарне дівчатко, і дівчинка любила її. але ж і вона така гарна, ласкава. і докії в'явилося все: як хата горітиме, як санька простягатиме руки з полум'я й кричатиме: "рятуйте! докієчко! витягни мене! ") христя(правда, всі вони - і хлопці й дівчата, і ця христя з ними - якось особливо дошкуляли їй того вечора своєю зневагою, але ж христя оханулась, їй шкода стало бідної докії, і вона, мало не плачучи, промовила:             - докійко! мені             може, вона хотіла далі сказати, що від цього часу буде вірною подругою докії,- але ж цього нічого не сказала, бо докія скрикнула: "геть! ", одіпхнула її і втекла з вулиці.)

[мову  ревниво  обер'ігайут'  мовознавц'і  //  невтомн'і  творц'і  граматики  і  словник'ів  //] у  словах ревниво,  оберігають, невтомні  звук е наближений до и (познач.  як  е  з  маленьким  и  вгорі  справа),  а  словах  граматики  (перше  и)  і  словників  -  и  наближене  до  е ;   у словах  ревниво,  невтомні,  словників  замість  в має бути у нескладовий (познач. як  у  з  відкритою  півдужкою  над  звуком)  - щоправда не знаю, вивчають це школярі чи ні,  у слові мовознавці така ж історія з другим в; у  слові словників звук к не м"який, а пом"якшений (познач. апострофом  після  звука).  наголоси  розставити  треба так (по черзі  кожне  слово):   на о, на и, на а, на а,  на о, на і, на друге а, на і.