Написати коротке міркування про необхідність збереження багатств природи

Все, що нас оточує - це природа. люди є частиною природи, як і рослини та тварини. але на відміну від тварин або рослин, людина - це дуже могутня істота. люди створили сучасну цивілізацію, побудували міста, заводи та фабрики. це робить життя людей комфортнішим, але забруднює природу. люди вирубають ліси, забруднюють повітря, а також річки, озера і моря. звісно, природу треба берегти. кожна людина може внести свій невеличкий внесок у важливу справу збереження природи. ми повинні робити все, що від нас залежить, щоб природа страждала менше. а що ми, школярі, можемо робити? ми можемо витрачати менше ресурсів, які беруться з природи - наприклад, економити воду. ми можемо викидати папір, пластикові та скляні пляшки у спеціальні контейнери, звідки вони відправляться на переробку. коли ми ходимо на прогулянки до лісу або берега річки, ми можемо прибрати та винести сміття, яке там оставили інші люди. і взагалі не смітити ніколи і ніде. ми можемо годувати птахів взимку. це буде наш внесок у збереження природи.   

Вчинок - це дія, за яку людина несе особисту відповідальність, вибране ним вільно, воно має як особистісне, так і суспільне значення. у своїх вчинках людина повинна керуватися почуттям такту. такт - вибір форми і заходи вчинку, в якому виникло в процесі міжособистісного спілкування протиріччя вирішується найбільш доцільно, із збереженням гідності людини, прихильності та чуйності до нього. головне призначення також - зберегти взаємну доброзичливість. тактовні людина, наприклад, помітивши помилку, виправить її непомітно, без залучення уваги до неї або ж залишить її невиправленій, якщо вона не зачіпає чиїхось інтересів. в одних випадках такт вимагає вміння уникнути помилкових дій, в інших - «не помітити» чиєїсь помилки, в третіх - відволікти увагу людини від недоречного дії або питання. відсутність такту - нетактовність - може заподіяти іншій людині образу, навіть страждання (досаду, неприємність, приниження гідності), хоча «кривдник» і не живить до співрозмовника недоброзичливості і навіть поважає його. морально незламний людина у своїх вчинках не опустить норм загальноприйнятої моралі, в основі якої лежить повага, доброзичливість, чуйність, передбачливість до іншої людини. слова і дії його будуть облагоражівающе впливати на оточуючих. крім того, високоморальна людина не пройде байдуже повз явного прояву зла, насильства, несправедливості. він тактовно вкаже на помилки морально нестійких або малодосвідчених людей. моральна непримиренність виражається у вимогливості до людини і є своєрідною мірою поваги до нього. морально наступальний характер діяльності проявляється в боротьбі з недоліками в людині, у сприянні його всебічному розвитку та у формуванні особистісних якостей.

Уже на порозі затишної оселі моєї бабусі я вловлюю запах пиріжків. ох, ці пиріжки! вони такі смачнючі! ми всі її онуки тільки й мріємо скоріше приїхати до неї в гості на пиріжки. бо її пиріжки, на наше переконання, — це неперевершений кулінарний витвір мистецтва. бабуся знає, як ми полюбляємо її пиріжки, тому завжди до нашого приїзду намагається приготувати чималенько.  мені приємно спостерігати, як бабуся готує цей неповторний виріб з неземним смаком. спершу вона готує запарку з молока, борошна, цукру та дріжджів. поки запарка настоюється, щоб почати підходити, тобто мають з'явитися бульбашки, вона готує «поле діяльності». усе з кухонного столу прибирається, бо віднині на цьому плацдармі будуть з'являтися пухкенькі, пахучі, візерунчасті пиріжечки. бабуся кожен пиріжок прикрашає то листочком, то колосочком, то зубчиками, то якимись квіточками.  я помітила, що бабуся завжди вдягає чистенький білий фартушок, ніби готується до якогось святкового дійства. а ще вона посміхається до кожного пиріжка ще й примовляє: «от славний козачок! а ходи-но до свого війська! » — і саджає його в рядочок до інших на лист. коли стрункі ряди пиріжків — козачків заповнені, вона змащує їх яйцем, збитим із молоком. до того ж робить це великою гусячою пір'їною.  для мене це якесь чародійство: і пір'їна, і примовляння бабусі, і її святковий вигляд. може, тому й пиріжки такі смачні — пресмачні.