Составить сочинение .ми відповідальні за тих, кого приручили "сім'я дикої качки"

ми відповідаємо за тих, кого приручили, або іншими словами тих, кого тим чи іншим   прив"язали до себе, без їх вибору, без їх бажання. юрко хотів приручити каченят - тобто він став, сам того не усвідомлюючи, відповідальний за їх життя, а життя будь-якої істоти безцінне. він грався ними, як іграшками,   позбавленими душі, а насправді його душа була пуста. тося - милосердне дитя - здається зрозуміла це, вона сама хотіла бути на   місці каченят, прийняти їх страждання на себе. вона врятувала їх ціною дружби. та чи справжня дружба могла критись за темним серцем хлопчика? кожен побачить у цьому свій бік. може для когось інші - маріонетки, а приручине серце - лялька.

Хмаринко,хмаринко.                                                                               -квіточка?   привіт,що ти хочеш?                                                             -привіт,зрозумій мене,як  що не піде дощ то я                         -я що зробити потрібна?                                                                       -будь ласка зроби дощ мені він дуже дуже                                 -пробач,але зараз ясне я поговорю з сонцем? -давай. хмаринка підішла к сонечку та говорить: -сонечко,сонечку мені. -хмаринка,чим я тобі могу ? -в меня є    подруга квітка,а як що не піде дощ ,то вона   -а я що могу зробити? -чи даш ти мене зробити дощ,а потім ти сонечко? будь   -добре,але за однієї умови! -за який? -щоб через п*ять хвилин щоб доща не було! -добре. хмаринка пішла к квіточці та говорить: -все,зараз буде дощ,приготуйся. -добре,я готова п*ять хвилин йшов дощ,раптом закінчився -ой дякую тобі хмаринка дякую. -будь ласка я завжди   рада .а тепер пробач,але мені треба йти! -пока хмаринка. -пока квіточка. -дякую тобі -будь

Мати та п'ятирічна донька дарина  прийшли до дому  й почали думати щоб таке подарувати бабусі на день народження. дарина - мамо, я хочу подарувати бабусі ведмедика. мати - даринко, бабуся вже доросла, давай краще ёё подаруємо те, чого в неё ще не має? даринка - я знаю що її треба! давай но мі її подаруємо кошеня? в неї є миші, а кішки немає. мати - дуже добра думка, але давай так,  ми  з тобою спечемо тортик, потім  купимо кошеня, причепимо  на нього бантик  й покладемо його в корзину? адже, бабуся зрадіє коли побачить маленьке, пухнасте чудо! дарина - добре, давай. мамо, тільки я сама буду нести кошеня. мати - будеш ти нести кошеня