Доповідь у публіцестичному стилі, на тему : чи потрібна сьогодні українцям українська мова

мова – це духовна скарбниця нації, її серце, словом людина може передати найпотаємніше, свої мрії, бажання, сподівання, надії… але чи замислюємося ми над всією значущістю цієї скарбниці, і тим, що саме по ній сприймають народ, його звичаї, традиції? на мою думку, українська мова – відображення нашої національної культури, адже вона пройшла крізь всі заборони разом із народом, який, нажаль, тепер цурається її, показуючи неповагу, перед усім до самого себе. прикладом того, що саме у слові культурна сила народу є те, що наша мова мала складний шлях розвитку і численні заборони з приводу її признання. проте українці об’єднувалися і робили все, аби їхнє слово вдосконалювалося та передавалося нащадкам з покоління в покоління. саме таким чином до нашого часу дійшли культура,досвід, мудрість, звичаї пращурів, бо вони занесли до мовної скарбниці все те, чим маємо пишатися зараз ми. чи була б україна відома, якби не мова, котрою писали свої невмирущі твори найвизначніші письменники та поети, такі, як шевченко, франко, леся українка, котляревський. я , що ні, адже саме по цих людях знає україну світ. тож слово – криниця з якої ми черпаємо розумі красу наших традицій, по яких можна побачити культуру нації. іншим прикладом того, що мова є відображенням народу є його ставлення до рідного слова. нажаль, у сучасні часи більшість людей, які проживають на теренах україни, спілкується таким – собі суржиком, тобто змішують іноземні слова з українськими, або ж взагалі говорять російською, бо державної мови цураються і вважають її не престижною. особисто я знаю тільки кількох осіб,котрі не зважають на ці нові тенденції мовлення. інші ж на запитання чому ти не розмовляєш рідною мовою сміються в лице та кажуть, що це не модно. я не схвалюю такого ставлення, бо мова – це багатство, послане народу богом і не можна відмовлятися від неї, як роблять це люди в нашій країні. це загрожує занепаду і зміні слів, формованих в продовж віків. олесь гончар казав: «той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може викликати поваги до себе», і це дійсно так, адже люди, що не мають поваги до духовної скарбниці свого народу, є духовно убогими. я сподіваюся, що українці зрозуміють це, бо мова – обличчя нації, її культури, тож якщо ми хочемо, щоб україну поважали інші, то маємо навчитися шанувати своє слово і насамперед себе. отже, мова – це відображення нашої національної культури, бо вона показала через що пройшов наш народ, вистояла всі заборони, як переконливо свідчать про це наведені епізоди та приклад з власного життя. 

1)Підпорядковане причини: розкриває причину наявності народу через наявність мови і порівнює це залежність сонця від тепла.

2)Підпорядковане звідки: описує наслідки грубого ставлення до мови та порівнює це з пошкодженням заліза від іржі.

3)Підпорядковане : порівнює вплив хробака на яблуко з впливом суржику на мову та описує цей вплив як паразитування.

4)Підпорядковане де: описує місця, де можна ігати вживання суржику.

5)Підпорядковане ступеня: висловлює особисту думку автора щодо значення рідної мови та порівнює її зі звичайним і невимушеним діянням пити воду.

Объяснение:

Думаю подходит

1. У Дністра тоді рухала історія своя,

U| Дністра | тоді | рухала | історія | своя,

N | Adv | Adv | V | N | Pron,

2. І одна з них - нехай вічно жива -

і | одна | з | них | - | нехай | вічно | жива | -,

Conj| Num | Prep | Pron | Punc | Interj | Adv | Adj | Punc,

3. Запалилася душа в думах моїх!

Запалилася | душа | в | думах | моїх!

V | N | Prep | N | Pron !

4. А з ними старину забуту почула.

A | з | ними | старину | забуту | почула.

Conj | Prep | Pron | N | Adj | V.

5. І з віками й народом однуоми,

і | з | віками | й | народом | однуоми,

Conj | Prep | N | Conj | N | Adv.

6. Брала волю і душу у хвилі сну.

Брала | волю | і | душу | у | хвилі | сну.

V | N | Conj | N | Prep | N | V.

7. Старий гарний минулий вернувся.

Старий | гарний | минулий | вернувся.

Adj | Adj | N | V.

8. Облитий могутним росом рідний дім!

Облитий | могутним | росом | рідний | дім!

Adj | Adj | N | Adj | N !

9. Пісню нашу про нього росли грами.

Пісню | нашу | про | нього | росли | грами.

N | Poss | Prep | Pron | V | N.

10. І й сон єднав відчуття правди,

і | й | сон | єднав | відчуття | правди,

Conj | Conj | N | V | N | N.

11. І й розпустились дерева і водлюба.

і | й | розпустились | дерева | і | водлюба.

Conj | Conj | V | N | Conj | N.

12. Некрасної слави прадавнє дав їй краще.

Некрасної | слави | прадавнє | дав | їй | краще.

Adj | N | N | V | Pron | Adj.