Сочинение на одну из тем: "яке воно - щастя? "; "спілкування в "контакті": за чи проти? " ; "життя таке коротке: поспішайте творити добро"

  "яке воно - щастя? "

важко описати що таке щастя взагалі. і також важко визначити, яку людину можна вважати по-справжньому щасливою. щастя це, напевне, той стан душі коли навкруги світ в найяскравіших кольорах і посмішка не зникає з обличча. але існує багато питань.  чи завжди щастя це гроші? чи завжди щастя це душевна втіха?

я вважаю, що та людина щаслива, яка знайшла для себе   золоту середину, коли матеріальне урівноважене з духовним. як що до мене, то я - щаслива людина.

  я почуваю себе саме так  коли я дарую щось гарне близьким і вони тішаться,  коли я слухати комусь музику або показую фото, яке мені подобається, і людині воно теж справді подобається,  коли спрацьовує закон подвійних випадків (бо я в нього вірю),  коли немаю ніяких сумнівів,  коли в мене купа цікавих ідей, а саме головне коли я починаю щось дуже сильно хотіти і мрія неодмінно збувається. тож по-справжньому щасливі люди ті, чиї мрії здійсенюються.

промчала за моїм вікном хуртовина. закрутила у вихор сніжинки та понесла їх кудись, мов білогрива трійка коней. і раптом одна непокірна сніжинка, схожа на блискучу зірочку з новорічної ялинки, «відхилилася від курсу» та прилипла до скла. я довго дивився на неї, а вона несподівано розтанула. незабаром на її місце прилетіли інші сніжинки, вони теж притиснулися до вікна, а за ними ще й ще. і раптом сніг посипався великими пластівцями. я милувався цією красою і не міг відірвати очей. не дарма зиму вважають чарівною порою року.

ответ:

початок свят усіх - це є різдво,

бо якби бог у плоті не родився,

про богоявлення б не знав ніхто,

а це тому, що він би не хрестився.

і не страждав за нас би на хресті,

не дарував би свято воскресіння,

з надією спасіння у христі,

і не чекав би нас по вознесінні.

і дух святий на нас би не зійшов,

у день по воскресінні п’ятдесятий,

він як звичайний день, для всіх би йшов,

також і трійці, ми не знали б свята.

то ж саме цим, все почалося днем,

знов хочеться все в ньому пригадати,

коли в юдейське місто віфлеєм,

прийшли марія й йосип записатись.

там місця у заїзді не знайшлось,

що змусило відправитись до стайні,

де їй родити сина довелось,

бо кращих не було на те обставин.

а вже господній ангел їм звістив,

тим пастухам,що поруч вартували,

велику радість всім благовістив,

що народився той, кого чекали.

почули ще в великому страху:

«дитину, в місті знайдете давида»,

і ще ознаку ангел дав таку:

«у яслах він лежатиме сповитий».

прийшовши вони все розповіли,

подія ця всіх дуже здивувала.

марії ж на серце слова лягли,

вона над ними довго розважала.

отримав світ спасителя в христі!

небесне військо виникло раптово,

хвалити бога, що на висоті,

мир на землі і в людях добру волю.

на сході враз, зійшла нова зоря,

і мудреці, що вміли толкувати,

народження юдейського царя,

в її появі мали розпізнати.

вони йому вклонитися пішли,

зоря вела їх, потім зупинилась.

зрадівши, в дім з дитятком увійшли,

дари принесли й низько поклонились.

не випадково склались ті дари,

із ладану, та золота і смирни,

два перших, - як священику й царю,

а смирна - це для смертної людини.

від мудреців як ірод те зачув,

що ті шукають тут царя нового,

за свою владу, сильний страх відчув,

і вдарився до наміру він злого.

та ангел йосипу вві сні сказав,

щоб брав дитятко і тікав в єгипет,

і там до свого часу залишавсь,

бо він дитя шукає погубити.

і повбивати ірод наказав,

усіх дітей, від двох років і менше,

серед людей померлих за христа,

були це мученики самі перші.

відома ця історія усім,

і вже давно, це календарне свято,

але важливо те передусім,

що нами в своє серце з неї взято.

чи народився в ньому твій ісус?

і як багато місця там займає?

серед життєвих цінностей, й спокус,

чи він на задній план не відступає?

зворушлива історія різдва.

а чи ти далі шлях його простежив,

що до голгофського привів хреста,

де постраждав він також і за тебе?

ти викупну ту жертву оцінив?

чи відвернувся байдуже від неї?

а те, чому він мудро нас навчив,

хіба не править долею твоєю?

перед очима бачу стайню ту,

стоїть зоря над яслами ісуса,

в думках за мудрецями увійду

і крізь сторіччя низько поклонюся.

амінь.

подробнее здесь: